|
Відділ моніторингу та охорони тваринного світуІсторія відділуРоком народження Відділу моніторингу та охорони тваринного світу можна вважати 1974 р., коли наказом директора Інституту зоології АН УРСР (№ 41-к від 15 травня) у Відділі фауни хребетних (керівником якого був на той час видатний український орнітолог та фахівець з охорони природи, д.б.н. М.А.Воїнственський) була створена Лабораторія охорони наземних хребетних. До її складу війшли 3 наукових співробітника, 3 лаборанти і 2 аспіранти (к.б.н. А.П.Федоренко, к.б.н. Л.Ф.Васьковська, к.б.н. Л.Л.Гіренко, ст. лаборанти Н.О.Шебуніна, Т.П.Бутейко, Є.В.Боримська, аспіранти А.А.Гвоздак та М.Д.Сімочко). Очолив її А.П. Федоренко. Тематика лабораторії включала екотоксикологічні дослідження (вплив пестицидів на орніто- та теріофауну) та дослідження у галузі екології та охорони наземних хребетних. Саме тоді в Інституті був започаткований один з пріоритетних напрямків сучасної біологічної науки – збереження біорізноманіття. У 1977 році відбулось злиття Відділу експериментальної популяційної екології та Лабораторії охорони наземних хребетних у єдиний Відділ популяційної екології та охорони наземних хребетних. Завідуючим відділом був призначений А.П.Федоренко. Головними напрямками створеного відділу вважалась розробка фундаментальних основ раціонального використання тваринного світу у народному господарстві в умовах зростаючого впливу антропогенних факторів на природу, вивчення впливу забруднення зовнішнього середовища на біоценози, вивчення популяційної екології масових видів шкідливих гризунів агроценозів та розробка заходів по врегулюванню їх чисельності. У 1981 р.(наказ № 82-к від 01.07.81 р.) Лабораторія охорони наземних хребетних (склад: зав. лаб. к.б.н. А.П.Федоренко, к.б.н., с.н.с. І.В.Рогатко, к.б.н., н.с. Н.С.Філіпчук, інж. О.К.Ющенко, інж. Н.О.Шебуніна, інж. Т.П.Бутейко, інж.О.Ф.Головач, інж. В.А.Костюшин, лаб. А.М.Баранов, лаб. А.Б.Афанасьєв) отримала статус самостійної структурної одиниці. До тематичних планів лабораторії входили питання фауни та екології наземних хребетних, екотоксикологіі, аналізу задач та головних напрямків розвитку природно-заповідного фонду України, впливу рекреаційного навантаження на орнітофауну. У 1989 р.(наказ № 52-к від 13.04.89 р.) Лабораторія, у якості неструктурної, увійшла до складу створеного на той час Відділу моніторингу та охорони тваринного світу, який очолив к.б.н. В.А.Гайченко, і продовжувала проводити дослідження у вищезгаданих напрямках. На початку 2000 р. (наказ № 1 від 15.01.2000 р.) відділ був реорганізований. На його основі утворились дві нові структурні одиниці. Однією з них був Центр моніторингу та охорони тваринного світу. Його очолив к.б.н. В.А.Костюшин. Науковий колектив центру виконував на той час дві теми: “Розробка збереження різноманіття хребетних в урбанізованих ландшафтах" та “Сучасний стан охорони та нові підходи щодо збереження наземних хребетних України (на прикладі окремих територій та видів), які знаходяться під дією Бернської конвенції”. При безпосередній участі центру Інститут отримав право на виконання трьох науково-дослідних робіт, які фінансуються за рахунок коштів держбюджету: “Ведення Державного кадастру тваринного світу”, “Вивчення видового різноманіття з метою ведення Червоної книги України” та “Визначення меж рамсарських угідь (Тилігульський лиман та Ягорлицька затока) позначення їх межовими знаками, оформлення положень, паспортів, розробка установчої документації”. У 2002 р. Центр отримав статус відділу. Основними напрямками роботи відділу є різні аспекти вивчення рідкісних видів, оцінка антропогенного впливу на тваринний світ, створення об’єктів ПЗФ, розбудова екомережі України, створення Державного кадастру тваринного світу. Обрані напрямки досліджень дають безпосередній вихід у практику, вони є актуальними не тільки в Україні, а і далеко за її межами. Основні напрямки роботи відділу:— охорона тваринного світу (безпосередня участь в розробці матеріалів Червоної Книги України, створення об’єктів природно-заповідного фонду, наукові консультації, участь у розробці законопроектів, експертна діяльність у робочих групах та комісіях, що створюються органами державної влади та у науково-технічних радах установ природно-заповідного фонду); — моніторинг рідкісних та тих, що знаходяться під загрозою вимирання тварин (зокрема земноводних, плазунів, птахів та ссавців); — вивчення антропогенного впливу на угруповання тварин; — розбудова екомережі, Смарагдової мережі. До складу відділу входять також Лабораторія популяційної екології та Лабораторія моніторингу Азово-Чорноморських водно-болотних угідь. Лабораторія моніторингу Азово-Чорноморських водно-болотних угідьНа базі Інституту зоології ім. І.І.Шмальгаузена и Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б.Хмельницького з 1985 року працює міжвідомча Азово-Чорноморська орнітологічна станція. Виходячи з того, що в останні роки в діяльності орнітологічної станції значного розвитку набули моніторингові дослідження, в серпні 2012 року на базі відділу моніторингу та охорони тваринного світу було створено Лабораторію моніторингу Азово-Чорноморських водно-болотних угідь, яка стала теж міжвідомчою і увійшла до складу орнітологічної станції. Основними напрямками діяльності лабораторії є наступні: — Моніторингові дослідження водно-болотних угідь в Азово-Чорноморському регіоні та розробка рекомендацій щодо їх охорони. — Контроль орнітофауни, оцінка орнітологічної обстановки в угіддях півдня України та змін в розміщенні і чисельності птахів. — Дослідження пролітних шляхів птахів, їх структури та сталості, місць міграційних зупинок у водно-болотних угіддях, з метою збереження мігруючих в Євразії видів птахів. — Вивчення та моніторинг рідкісних та зникаючих видів птахів — Розробка практичних рекомендацій з контролю за чисельністю окремих видів птахів, місць їх оселень, місць масової концентрації птахів — Наукове обґрунтування щодо створення національних природних парків та інших природоохоронних об’єктів — Створення та удосконалення об’єктів екологічної мережі — Менеджмент водно-болотних угідь — Розробка та впровадження орнітологічних та природоохоронних експертиз, екологічних проектів на півдні України. Важливим напрямком діяльності лабораторії також є координація робот в рамках програми регіонального орнітологічного моніторингу РОМ. В рамках цієї програми регулярно (2004, 2006, 2009, 2012, 2015, 2018) здійснюються синхронні масштабні обліки птахів в угіддях більшості регіонів України, а також в окремих водно-болотних угіддях Росії, Молдови, Беларусі, в окремі роки Італії. За результатами видається періодичне видання - Бюлетень РОМ (ISSN 2415-7481 - Online, ISSN 2415-7473 – друковане видання). Лабораторія популяційної екологіїЗагальний напрямок дослідженьПопуляції та угруповання різних видів тварин в екосистемах основних природних зон України (різноманіття, зоогеографічні та природоохоронні аспекти)
Історія підрозділуНезабаром після створення Інституту в його структурі було організовано екологічний підрозділ під назвою Сектор екології тварин, який очолив професор О. Г. Лебедєв. Надалі цим підрозділом керували професор О. О. Любіщев, член-кореспондент АН УРСР Є. В. Зверозомб-Зубовський, академік АН УРСР П. О. Свириденко, професор М. М. Синицький, професор І. Т. Сокур. З 1981 р. його очолює член-кореспондент НАН України І. Г. Ємельянов. Назва підрозділу змінювалася, наразі він має назву – лабораторія популяційної екології.
Співробітники відділу
|
|||||||||||||||
Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України, 2004-2020 |