|
Методики, що використовуються в рамках Програми
РОМ
(Пріедніекс та ін.
1986, з доповненнями та змінами)
1. Абсолютний облік
чисельності та картування розміщення птахів на контрольному майданчику
2. Лінійна трансекта
з фіксованою для різних груп видів птахів шириною облікової смуги
(50, 100, 500 і 1000 м).
3. Точкові обліки
4. Методика синхронних
серпневих обліків водно-болотних птахів
1. Абсолютний облік чисельності
та картування розміщення птахів на контрольному майданчику
Мета обліків. Визначення видового
складу, чисельності та щільності населення птахів по різних сезонах
року. Картування точок реєстрації окремих пар, груп або пташиних
зграй, скупчень за допомогою GPS з метою точного визначення просторового
розподілу птахів.
Під час гніздового періоду здійснюється:
• Абсолютний облік всіх гнізд,
а в щільних колоніях ? в декількох випадково обраних секторах,
з подальшою екстраполяцію на всю площу колонії.
• Облік гніздових птахів (пар,
співаючих самців, птахів з гніздовою поведінкою, виводків тощо,
з наданням кожній зустрічі статусу за номером від 3 до 16, згідно
з прийнятою схемою, див. Додаток 1.);
• Облік птахів які не беруть участь
в розмноженні але зберігають зв'язок з біотопом (статус 1-2, консервативний
резерв популяції);
• Облік птахів, які не розмножуються
в даному сезоні і не зберігають зв'язків з біотопом (статус 0
лабільний резерв популяції).
• Виготовлення Ілюстративної бази.
Облік супроводжується картою відвідування, на якій нанесені маршрути
по майданчику, їх типи, межі біотопів, місця скупчень, колоній
птахів гнізд тощо.
Опис моніторингового майданчика.
Для повноти реєстрації всіх видів бажано, щоб майданчик мав основну
територію і додаткову територію корекції розміщення малочисельних
видів. На основній території реєструються всі види птахів, а на
корекційної - тільки нечисленні види. У "закритих" біотопах,
заростях очерету площа повинна складати для основної території
- 10-30 га, а для корекційної - 40-100 га. У "відкритих"
біотопах площа територій відповідно дорівнює 40-80 і 100-150 га.
Для "лінійних" біотопів (лісосмуги, канали т. і.) за
основу береться його довжина: основна не менше 2 км, а корекційна
- 5 км. Берегові обриви, як гніздовий біотоп визначається їх сумарною
довжиною в межах загальної площі контрольної площадки, із зазначенням
середньої висоти і розмаху значень, типу ґрунту. До опису доцільно
додавати стандартну назву майданчика, типи і приблизні площі біотопів,
геоморфологічні (топографічні) деталі та антропогенне навантаження.
Система орієнтирів. Для
зручності реєстрації зустрічей у відкритих ландшафтах (водойми,
заплави, луки, степ) територія розбивається на квадрати або сектора
за допомогою орієнтирів, позначених на карті відвідувань. Для
облікових маршрутів використовуються робочі схеми з нанесеними
межами біотопів та їх протяжністю.
Для очеретових заплав та водойм
бажано використовувати обліки з квадрокоптера.
Видові карти. Після завершення
маршруту у камеральних умовах "карта відвідування" обробляється
традиційними ілюстративними або ГІС-програмами, і зустрічі окремих
видів переносяться на видові карто-схеми.
Робочі пояснення. На майданчику
рекомендується використовувати два типи обліків: стандартні точкові
обліки та лінійні трансекти з видовою диференціацією ширини смуги
(див. нижче). Маршрути можуть бути жорстко фіксовані в просторі,
а можуть прокладатися з якимось змінами, що збільшує ймовірність
виявлення нових видів. У будь-якому випадку, напрямок проходження
одного і того ж маршруту бажано міняти, щоб тимчасові параметри
не спотворили результати. Для реєстрації птахів, які співають
рано вранці, але дуже короткий час (голуби, дрозди і ін.) Перед
початком маршруту рекомендується організовувати 15 хвилинне прослуховування
всієї території майданчика, що дозволить порівняти приблизну чисельність
цих видів по ранковому піку активності і зустрічам на маршруті.
Місце "загального прослуховування" з часом бажано міняти.
Початок ранкових обліків - за 30
хвилин до сходу сонця. Швидкість руху визначається структурою
біотопу, в середньому витрачається від 5 до 15 хвилин на 1 гектар
площі. Вечірній маршрут зазвичай починають за 3-3,5 години до
заходу сонця, а швидкість руху може бути вище через короткочасність
співу багатьох видів птахів (Пріедніекс і ін. 1986). У простих
біотопах, відкритих ландшафтах швидкість обліку може становити
0,75-1,0 км / год.
При обробці первинних облікових
матеріалів необхідно передбачити особливості біології окремих
видів, які були зареєстровані на маршруті: одночасні голосові
сигнали самців і потривожених самиць, несподівана згуртованість
«зацікавлених» особин і т.п. Передбачення таких особливостей допоможе
уникнути помилок у визначенні чисельності.
Повернутися до переліку
методик
2. Лінійна трансекта
з фіксованою для різних груп видів птахів шириною облікової смуги
(50, 100, 500 і 1000 м).
Обліки на трансектах виконуються
як в межах моніторингових майданчиків, так і поза ними, особливо
під час сезонних міграцій птахів. Під час проходження маршруту
обліковець вказує тільки абсолютні цифри зареєстрованих особин,
які стосовно водоплавних, чапель, куликів, хижих та деяких горобцеподібних
видів птахів можуть відображати загальну чисельність у секторі,
або на майданчику в цілому, якщо він невеликий та добре проглядається.
В інших випадках чисельність співвідносять з шириною біотопу,
охопленого обліками. В такому разі розраховується відносна щільність
птахів в досліджуваному біотопі, яка може використовуватися для
оцінки можливої чисельності на дослідженій території.
Час проведення. Тривалість
ранкових обліків складає 4-5 годин, починаючи за 30 хвилин до
сходу сонця; у вечірні години маршрут починають не пізніше ніж
за 3,5 години до заходу сонця. У зв'язку з цим швидкість вранці
становить зазвичай 0,75-1,0 км / год, а ввечері - 1,25-1,5 км
/ год.
Умови проведення. Роботи
виконуються при нормальних погодних умовах, при яких видимість
і поведінка птахів не будуть спотворювати результати обліків.
Якщо обліковців декілька, то позитивні результати дає проведення
контрольно-тренувальних маршрутів в різних біотопах усіма обліковцями.
Форма трансекти. Оптимальна
для обліковця форма трансекти - кільцева або по периметру прямокутника,
довжиною 4-6 км, що охоплює всі основні біотопи території. Трансекта
не повинна проходити по межі двох біотопів або уздовж таких привабливих
елементів біотопу, як канали з водою в степових і напівпустельних
ландшафтах, що можуть спотворити чисельність птахів в перерахунку
на одиницю площі.
Карто-схема. Лінійна трансекта
повинна супроводжуватися абрисом маршруту, якщо його проходять
перший раз, або постійною схемою, із зазначенням протяжності та
перетином біотопів. Необхідна точна фіксація старту та фінішу
руху обліковця у часі. Відстань перший раз визначається GPS. Повторно
можуть коригуватися окремі ділянки маршруту. На схемі відвідування
відзначаються райони скупчень птахів або підвищеної щільності.
Реєстрації птахів в польовому щоденнику (або диктофоні) виокремлюються
для кожного відрізка біотопу. Інша форма реєстрації є бракованою
і аналізу не підлягає.
Умови реєстрації птахів.
При сполохані зграї чи птаха враховується та відстань, на якому
птахи піднялися на крило, а не дистанція, на яку вони перелетіли.
Обліку підлягають птахи попереду і з боків від обліковця. Позаду
обліковця птахи не враховуються, якщо це не новий для даного обліку
вид. В такому випадку відзначається місце появи нового виду після
проходження орнітологом даної ділянки. Бінокль (телескоп) бажано
використовувати тільки для визначення виду та статі, віку, або
при абсолютних обліках, водно-болотяних видів птахів. У всіх інших
випадках необхідно більше уваги приділяти постійному огляду на
маршруті. Транзитно мігруючих птахів під час маршруту відзначають
окремо і заносять в інший формуляр.
Повернутися до переліку
методик
3. Точкові обліки
Точкові обліки звичайно використовують під час
огляду закритих біотопів (очерет, ліс, чагарники), тривалістю
по 5 хвилин через кожні 250 - 400 м (в залежності від складності
біотопу). Рекомендовано використовувати до 20 -ти точок в межах
маршруту, але їх кількість може бути і менше, якщо умови місцевості
не сприяють цьому. Точки не можна закладати на кордоні біотопів,
а тільки в центрі або в межах кордонів кожного з них. До точкових
обліків відносяться обліки вздовж берега значних за площею водойм,
при яких відстань між точками визначається можливостю огляду сектора
та реєструванням всіх птахів, оминаючи подвійне рахування.
Маршрут звичайних точкових обліків закладають
також у формі кола або прямокутника, щоб раціонально витрачати
час. Якщо місцевість не дозволяє прокласти маршрут у вигляді замкнутого
кола, його планують з урахуванням відвідувань ключових біотопів.
Умови проведення. Між точками обліковець
пересувається пішки або з використанням веслового човна, чи велосипеда.
Автотранспорт доцільно використовувати тільки у відкритих ландшафтах,
(вздовж узбережжя моря, лиману озера, водосховища, річкового берега),
в агроценозах з мережею ґрунтових доріг. Кількість обліків має
бути не менше двох на кожному фіксованому маршруті за сезон. Місцезнаходження
точок по маршруту має бути прив'язаним до природних орієнтирів:
перехресть стежок або просік, окремих топографічних орієнтирів,
деревам або чагарників певної форми, що легко запам'ятовується.
Доцільно мати GPS?реєстрацію точок. Це необхідно для повторення
схеми обліків в різні сезони і різні роки.
Карто-схема. Як і попередні форми обліків
для точкового складається схема пересування з абрисом околиць
облікових точок. Різниця в схемах стосується тільки того, що дотримання
масштабу всього маршруту не обов'язково. Детально замальовується
місцевість навколо кожної з 20 точок, з присвоєнням їм номерів,
вказаних на схемі.
Умови реєстрації птахів. У польовий щоденник
або диктофон заносяться всі почуті або побачені птахи, напрямок
до них і дистанція. Після завершення спостережень обліковець визначає
кілька концентричних радіусів, в межах яких була проведена біологічна
зйомка для подальшого розрахунку щільності птахів. Погодні умови
і час обліку можуть впливати на активність птахів, тому результати
їх прослуховування в одній і тій же точці в різні дні можуть бути
абсолютно різними. Послідовність відвідування точок бажано не
дотримуватися, щоб спостереження на точках зробити більш випадковими,
тому поруч з номером точки записується інтервал часу і особливості
погоди. При істотних перешкодах в роботі (шум від літаків, іншого
транспортного засобу, постріл і т.д.) облік на час припиняють,
фіксують перерву щохвилини і відновлюють прослуховування після
нормалізації обстановки.
3.1. Точкова реєстрація птахів на прокошених
коридорах у очереті, комишах, т.і. Різновид описаного вище
обліку в очеретяних заростях, де час спостережень в постійній
точці залежить від цілей досліджень. Форма прокосу рекомендується
«Т-образна», з однаковою довжиною плечей. Базове прокошування
влаштовується перпендикулярно від берега на відстань 10-20 м углиб
очеретяних заростей, щоб рівень води дозволяв встановлювати укриття
для обліковця в місці сходження трьох коридорів. Правий і лівий
коридори прокосу обов’язково формують на одній лінії, щоб забезпечити
їх перегляд без обмежень, перпендикулярно базовому прокосу. Довжина
всіх коридорів повинна бути однаковою. Ширина прокосу повинна
становити не менше 1,2-1,5 метра, що дозволяє обліковцю визначити
видову приналежність птаха, що перетинає прокошування. З метою
реєстрації видового складу птахів на прокосах спостереження ведуть
протягом двох годин на всіх його коридорах одночасно. Для отримання
кількісних даних бажано встановлювати спостереження тільки за
кутовим сектором перехрестя двох коридорів протягом 15 хвилин,
потім наступні 15 хвилин - в іншому кутовому секторі. Після 30
хвилин обліків слід робити 15 мінутну перерву для відпочинку обліковця,
після чого послідовність спостережень повторюється. Якщо активність
птахів з яких-небудь причин відрізняється по різних коридорах,
то це докладно фіксують у записах, а спостереження ведуть в подальшому
тільки за тим коридором, де активність птахів була максимальною.
Таким чином, кількісні показники отримуються в інтервалі 90 хвилин,
при двох перервах, тривалістю 30 хвилин.
Час початку спостережень бажано строго дотримувати.
Обліковець заздалегідь проходить на замасковане місце спостережень,
щоб між початком спостережень на прокосах пройшло не менше 5-10
хвилин. Безпосередньо спостереження необхідно починати за 30 хвилин
до сходу сонця.
Картографічний результат спостережень передбачає
реєстрацію переважаючого напрямку переміщень птахів по прокосах,
під час кожного інтервалу отримання показників. Місце прокошування
наноситься на схему моніторингового майданчика, з точними координатами.
3.2. Використання магнітофонних записів голосів
пастушкових та очеретянкових птахів на точковому обліку.
Відповідний маршрут прокладається або уздовж протоки
або вздовж межі біотопу (очерет, густий чагарник т.і.). Точки
заздалегідь наносять на карту, щоб уникнути суб’єктивну оцінку
видового складу та чисельності. Методика обліків майже та ж, як
у звичайного точкового обліку, тільки послідовність дій інша:
відтворення голосу одного з видів протягом 15 секунд і 45 секунд
прослуховування, потім те ж саме з голосом іншого виду. Послідовність
повторюється для всіх видів 3-4 рази. При отриманні суперечливих
результатів, кратність повторень можна збільшити або ж точку відвідати
ще раз через деякий час, якщо кількість "відгуків" будь-якого
виду могло бути пов'язано з концентрацією птахів з сусідніх ділянок
Повернутися до переліку
методик
4. Методика синхронних серпневих
обліків водно-болотних птахів під час літньо-осінніх міграцій
4.1 Загальні зауваження.
Вибір серпня як основного терміну синхронних обліків
в міграційний період визначений двома причинами: Серпневі обліки
націлені на оцінку як чисельності місцевих популяцій під час післягніздових
кочівель та формування перед міграційних скупчень, так і чисельності
ранньо-осінніх мігрантів. Проведення обліків в серпні має й практичну
мету: оцінити ресурс промислових видів птахів до відкриття сезону
полювання.
Для обліків рекомендуємо вибирати, перш за все,
ті водно-болотні угіддя (ВБУ) (водойми і прилеглі ділянки суші,
важливі для розміщення птахів), які відомі фахівцям як місця міграційних
зупинок птахів і де обліки проводилися раніше. Бажано, щоб до
них потрапило якомога більше ключових угідь для птахів з різною
характеристикою: озера, лимани, відстійники, гирлові зони, ставки,
рисові чеки і т.д. Обліки на ВБУ необхідно здійснювати синхронно
по цілому регіону в найбільш короткий інтервал часу, не перериваючи
їх з суб'єктивних причин. Жорсткою вимогою є використання щорічно
одній і тій же схеми обстеження кожного угіддя. При значних площах
території, що обстежується, краще сформувати кілька груп обліковців
з обов'язковою синхронізацією роботи між ними.
В описі методики особливу увагу приділено формі
заповнення електронних баз даних, як і форму подачі кінцевих даних
для публікації в Бюлетені.
4.2 Методика обліків.
Базовою методикою є абсолютний облік птахів на
ділянках (секторах) водно-болотного угіддя та прилеглої суші,
які добре оглядаються. Межі обстежуваної території повинні бути
точно нанесені на карту, легко визначатися на місцевості по натурних
ознаках. Акваторії повністю обстежуються з берега, в окремих випадках
з водного транспорту. Інші методи: лінійні трансекти, точкові
обліки і ін., використовуються в тих біотопах, де базову методику
застосувати неможливо.
Обліки починаються через 30 хвилин після сходу
сонця, а закінчуються за 30 хвилин до заходу сонця. У спекотні
дні, через високі температури повітря, низьку активність птахів
і «міражірування» приземних шарів повітря, з 11.оо до 16.оо облікові
роботи не проводяться. У місцях можливих скупчень птахів під час
ночівель облікові роботи продовжують до повної темряви.
Враховують всіх птахів, які пов'язані з даними
водно-болотним угіддям, в тому числі, що пролітають над ним.
У зв'язку з необхідністю звести до мінімуму випадковий
подвійний підрахунок одних і тих же птахів, при обліку дуже великих
зграй, не можна допускати їх розполохування або постійне переміщення
птахів. Тому підрахунок здійснюється з оптимальною дистанції,
яка не допускає сполоху птахів і, в той же час, дозволяє точно
визначити їх вид та кількість. Для цього, при виявленні птахів
середніх і великих розмірів на відстані понад 300 метрів, обов'язково
рекомендуємо використовувати телескопи. При обліку великих скупчень,
особливо зграй у повітрі необхідно використовувати метод оперативного
розподілу скупчення (зграї) на 10, 50 або 100 особин, з подальшим
підрахунком таких груп в кожному скупченні. При певному досвіді
обліковців помилки при такому підрахунку не перевищують 10-12
%. Сучасні методи фотозйомки та використання дронів принципово
доповнюють методику обліку великих скупчень птахів.
Лінійні облікові трансекти доцільні тільки в суцільних
заростях очерету, заболочених заплавних лісах, зарослих чагарниками
заплавних луках та інших угіддях, де огляд всієї акваторії або
території неможливий. У таких випадках необхідно екстраполювати
отриману чисельність кожного виду птахів по біотопах на всю площу
відповідного угіддя. Доцільним є використання дрона.
З метою можливості багаторічного аналізу трендів
чисельності птахів, або ж ємності угідь, на кожному ВБУ необхідно
виділити мінімальний але обов'язковий для проведення обліків перелік
ділянок, які обстежуються завжди і повністю. Обов’язкові ділянки
фіксуються на карто-схемах, а дані облікованих там птахів реєструються
окремо від усіх інших даних, отриманих за межами обов'язкових
ділянок. У разі невеликих за площею ВБУ, коли обліковці гарантують,
що все воно буде обстежено завжди і повністю, в електронній формі
авторських баз даних, чисельність для всього ВБУ наводиться одним
стовпчиком.
У разі обстеження інших, не обов'язкових ділянок,
конфігурація яких через реалії погоди та інших чинників може змінюватися,
дані по чисельності кожного виду наводять в двох стовпчиках бази:
загальна чисельність на всій обстеженій території і, в тому числі,
на обов'язкових ділянках.
У разі неповного обстеження деяких ключових ВБУ
настійно рекомендуємо орнітологам, що добре знають свої угіддя,
а також реальну ступінь обстеження ключових біотопів на певний
момент, використовувати екстраполяцію отриманих даних для окремих
видів. І вказати таку чисельність в окремому стовпці бази даних.
4.3 Обробка даних
Обробка зібраних орнітологічних даних включає
два етапи.
Перший етап передбачає первинний аналіз авторами
результатів своїх обліків, чисельності птахів в межах контрольованих
ВБУ і розміщення всіх видів птахів по біотопах. Авторські обліки
включатимуть всі види, які зареєстровані під час обліків. Але
для надання результатів серпневих обліків до Бюлетеня РОМ, який
в цих акціях націлений переважно на водно-болотяних птахів, через
особливе значення рідкісних видів, пропонуємо включати в головну
базу також багатьох хижих птахів, які використовують прибережні
ділянки ВБУ.
Другий етап включає заповнення стандартної електронної
форми результатів обліків на кожному ВБУ, підготовка карти з нанесеною
площею обстеження обов’язкових та інших ділянок моніторингової
території. Обов’язковим є підготовка авторського нарису за стандартною
схемою, яка надається учасникам кожного разу перед «серпневою»
акцією.
За бажанням авторів, статевий і віковий склад
скупчень (зграй) як і чисельність супутніх видів використовуються
тільки в авторських нарисах.
Повернутися до переліку
методик
Додаток 1.
Цифрові коди щодо статусів перебування видів на
моніторинговій території у гніздовий період
0 Не гніздиться (вид спостерігається за
межами гніздових біотопів, але припускається, що досі кочує, або
літуючий)
Можливе гніздування
1 Вид спостерігається в гніздовий сезон
у можливому гніздовому оселищі
2 Співаючі самці присутні (або чути спів)
у гніздовий сезон
Вірогідне гніздування
3 Пара спостерігається у відповідному ареалі
гніздування у гніздовий сезон
4 Припускається постійна територія шляхом
реєстрації територіальної поведінки (спів тощо) щонайменше протягом
двох або більше різних днів на тиждень в одному ж й тому місці
5 Залицяння та демонстрація
6 Відвідини вірогідного місця для гнізда
7 Стурбована поведінка або тривожні поклики
дорослих
8 Ознаки наявності виводку на дорослій
особині, виявлені під час огляду птаха у руках
9 Будівництво гнізда або риття гніздового
отвору
Підтверджене гніздування
10 Демонстрація відволікання або симуляція
поранення
11 Використане гніздо або яєчна шкаралупа
(зайняте або лежить шкаралупа, знайдена під час обстеження)
12 Пташенята, що недавно покрилися пір’ям
(нагніздні види) або пухом (виводкові види)
13 Дорослі, що залітають або вилітають
з гнізда у випадках, що вказують на зайнятість гнізда (наприклад
гнізда, що розташовані на висоті або гніздові нори, вміст яких
не можна побачити), або дорослі на яйцях
14 Дорослі, що несуть мішечок з фекаліями
або їжу для пташенят
15 Гнізда з кладками
16 Гнізда з пташенятами, яких видно або
чути
|
