УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР КІЛЬЦЮВАННЯ ПТАХІВ
Історія кільцювання птахів
Наукове кільцювання птахів почалося більше, ніж
сто років тому – у 1899 р. датський вчитель з міста Виборг Ганс
Христиан Мортенсен закільцював 165 молодих шпаків. Він надів на
них алюмінієві кільця, на яких було вибито його адресу та номери
кілець. Вже наступного року були отримані перші дані про знахідки
цих птахів з місць їхньої зимівлі. Вже через 30 років після винаходу
Г. Х. Мортенсена були закільцьовані сотні тисяч птахів та отримано
близько 9,2 тис. зворотів, що дало змогу підготувати перший у
світі “Атлас міграцій птахів” (Schuz E., Weigold H. Atlas des
Vogelzugs. – Berlin. – 1931).
В Росії вперше почали кільцювати саме на території
сучасної України. У 1907 р. власник маєтку «Асканія-Нова» Ф. Фальц-Фейн
та його колега Г. Рібергер наділи кільця «ROSSITTEN» (Німеччина)
на перших двох птахів. У наступні роки кількість закільцьованих
птахів була значно більшою. Протягом 1907-1923 рр. в «Асканія-Нова»
россіттенівські кільця були надіти на 1908 птахів. Було отримано
не менше, ніж 5 зворотів зі значних відстаней.
У 1912 р. була виготовлена перша партія російських
кілець з надписом «ORNITHOL. KOMITET MOSKWA», загальною кількістю
13 тис. одиниць. І вже того ж року в деяких регіонах (Київщина,
Полтавщина, Сумщина, Харківщина тощо) орнітологи почали мітити
птахів і цими кільцями. На території «Асканія-Нова» одночасно
з кільцями «ROSSITTEN» використовувалися і російські кільця.
Після Першої світової війни в Україні продовжували
мітити птахів німецькими та російськими кільцями. Але протягом
1924-1934 рр. московська Біологічна станція юних натуралістів
виготовила велику кількість кілець з надписом «MOSKWA БЮН» (Біостанція
юних натуралістів). Ці кільця також використовувалися на території
України. Зокрема, у 1927-1932 рр. було закільцьовано 1326 птахів
росситтенівськими кільцями та 1242 – «бюнівськими».
На початку 30-х років Всеукраїнська спілка мисливців
та рибалок виготовила невелику партію кілець для качок з надписом
«CHARKOW ВУСОР». Це були перші кільця, виготовлені в Україні.
На жаль, результати кільцювання були невдалими через відсутність
належного обліку та звітності. Була отримана інформація про знахідки
декількох птахів з цими кільцями, але не можна було з’ясувати
дані кільцювання.
Протягом 1932-1939 рр. в 5 областях, які в цей
період належали Польщі (Волинська, Івано-Франківська, Львівська,
Рівненська і Тернопільська) кілька тисяч птахів було помічено
кільцями «POLONIA VARSOVIA» (в базі даних зворотів є інформація
про знахідки 138 птахів, які там були закільцьовані).
У 1927 р. для координації робіт з мічення птахів
в Москві створюється Бюро кільцювання Біостанції юних натуралістів,
яке у 1934 р. було реорганізоване у Центральне бюро кільцювання
Комітету із заповідників. Обсяги кільцювання на терені Радянського
Союзу з кожним роком збільшуються: у 1954 р. кількість птахів,
закільцьованих протягом року, досягла 100 тис., а у 1960 – 260
тис. Найбільш масово кільцювання в СРСР проводилося у 70-80-х
роках. Зокрема, у 1983 р. було закільцьовано 389343 птаха, а у
1984 р. – 309021.
В середині ХХ сторіччя головними осередками кільцювання
в Україні стають заповідники: Чорноморський (протягом 1947-1974
рр. було закільцьовано близько 350 тис. птахів), Азово-Сивашський
(у 1948-1956 рр. – 16741) та Кримський (Філіал «Лебедячі острови»,
у 1949-1967 рр. – 21187).
У 1957 р. при Академії наук УРСР з метою упорядкування
робіт з кільцювання птахів створюється Бюро кільцювання. На жаль,
ця структура не виконала завдань, поставлених перед нею. Навіть
функція посередника між Центром кільцюванням у Москві та мітчиками
в Україні виконувалась незадовільно. Досить значна частина звітних
матеріалів з кільцювання була втрачена, що призвело до неможливості
з’ясування даних кільцювання при надходженні інформації про знахідки
закільцьованих птахів. Через це десятки зворотів було втрачено.
Через прямі зв’язки українських мітчиків з Центром кільцювання
і до тепер відсутні дані про загальну кількість птахів, які були
помічені на території України кільцями «MOSKWA», це стосується
інформації і по окремих роках, особливо, за 30-60-х роки минулого
сторіччя.
На початку 70-х років у Радянському Союзі розпочинаються
активні дослідження міграцій птахів, що в результаті призвело
до виникнення нових осередків масового кільцювання. Головним центром
таких досліджень став Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена
НАН України. Зокрема, тільки на Орнітологічному стаціонарі «Лебедівка»
(Київське водосховище на Дніпрі) під час осінніх міграцій 1976-2001
рр. було закільцьовано 229891 птаха 96 видів. Другим новим осередком
кільцювання в цей період став Одеський університет, де протягом
1974-1984 рр. було закільцьовано 91009 птахів. Роботи з мічення
продовжувалися і в «традиційних місцях» кільцювання – в Чорноморському
заповіднику та Лебединих островах. В середині 80-х років в Мелітополі
була організована Азово-Чорноморська орнітологічна станція, співробітники
якої значну частину своєї діяльності присвячують кільцюванню птахів
(зазвичай від 5 до 12 тис. щорічно). Загалом, протягом цього періоду
українські орнітологи щорічно мітили від 40 до 60 тис. птахів,
наприклад, у 1983 р. в Україні було закільцьовано 46087 особин,
у 1984 р. – 40618, а у 1989 р. тільки орнітологами Інституту зоології
та Азово-Чорноморської орнітологічної станції було помічено 54830
птахів.
В 90-х роках ще зберігаються значні обсяги кільцювання,
але загальна кількість птахів, які мітилися протягом року, поступово
знижується в середньому до 20 тис., а вже в 2010-2014 рр. – до
10 тис. птахів. Протягом 1991-2014 рр. загалом було закільцьовано
більше 410 тис., в тому числі кільцями «KIEV» – близько 280 тис.,
«MOSKWA» – майже 100 тис., «HELGOLAND» – більше 43 тис., «ATHENS»
– 1278, «BOLOGNA» – 1146, «HIDDENSEE» – 371 птах.
|
Наші контакти:
Поштова адреса:
вул. Б. Хмельницького, 15, КИЇВ-30, 01030
Електронна адреса: polud@izan.kiev.ua (керівник
Центру А.М. Полуда), ring@izan.kiev.ua (офіс Центру)
Телефон: (044) 235-01-12
|
