 |
 |
||||||||||
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
||||||||||||
 |
|
 |
10-11 квітня 2024 в Вітватерсрандському університеті (Йоганнесбург, Південно-Африканська Республіка, ПАР) відбувся Симпозіум, присвячений вшануванню постаті видатного українського і південно-африканського вченого Бориса Балінського та його внеску у розвиток наукових знань у багатьох галузях. Саме для відзначення досягнень Б.І. Балінського та посилення наукових зв’язків між Вітватерсрандським університетом та Україною Посольство України в ПАР звернулося до керівництва університету спільно провести дводенний симпозіум 10 та 11 квітня 2024 року на честь Балінського. Захід було організовано спільно з Вітватерсрандським університетом, Посольством України в ПАР, Українським інститутом та Українською асоціацією ПАР за участі провідних наукових установ України, а саме Інституту зоології ім. І.І.Шмальгаузена, Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця та Національного науково-природничому музею НАН України, а також Інституту біології тварин Національної академії аграрних наук, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, південноафриканських наукових установ та дослідників з інших країн, учнів та колег Бориса Балінського та його доньки Гелен Давід. 
Українську частину оргкомітету представляли: Олексій Гумовський (голова), доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу систематики ентомофагів та екологічних основ біометоду Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України та почесний дослідник Вітватерсрандського університету, ПАР; Олексій Болдирєв (співголова), кандидат біологічних наук, доцент кафедри біомедицини та нейронаук Київського академічного університету НАН України; Василь Борозенець, український історик, дослідник наукової спадщини Бориса Балінського; Оксана Червоненко, кандидат біологічних наук, заступник директора Національного науково-природничого музею НАН України; Юрій Салига, доктор біологічних наук, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України, директор Інституту біології тварин Національної академії аграрних наук України. З доповідями на Симпозіумі від НАН України та інших установ виступили: пані Любов Абравітова, Надзвичайний та Повноважний Посол України в Південно-Африканській Республіці; науковці – зоологи, ембріологи, фізіологи, молекулярні біологи: д.б.н. Віталій Харченко, директор Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України; д.б.н. Юрій Салига, директор Інституту біології тварин Національної академії аграрних наук України; к.б.н. Ганна Шевердюкова, н.с. Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України; д.б.н. Павло Гольдін, пр.н.с. Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України; к.б.н. Олексій Бідзіля, ст.н.с. Інституту еволюційної екології НАН України; д.б.н. Олексій Гумовський, завідувач відділу Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України; к.г.н. Андрій Федчук, завідувач відділу Національного антарктичного наукового центру України; к.б.н. Олександр Зіненко, пр.н.с. Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна; к.б.н. Роман Світін, н.с. Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України; к.б.н. Олексій Болдирєв, н. с. Київського академічного університету НАН України.
Загальна інформація: https://www.wits.ac.za/borisbalinsky/ Повний запис заходу можна передивитися за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=lfgJxl-E9QU
|
 |
||||||||||||
 |
 |
 |
 |
 |
||||||||||||
Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України, 2004-2024 |
Борис
Іванович Балінський (1905–1997) був видатним ембріологом-експериментатором
і проникливим дослідником, що відзначився у багатьох галузях науки.
Балінський може справедливо вважатися видатним українським вченим, адже
він розпочав свою наукову кар‘єру в Україні, а саме в Києві, де в 1933
році вперше читав лекції з зоології в Київському університеті українською
мовою. Через буремні події середини ХХ століття, Борис Іванович емігрував
спочатку до Європи, а згодом – до Південно-Африканська Республіка (ПАР).
В 1949 році він зрештою став співробітником Вітватерсрандського університету
(Йоганнесбург), де був призначений завідувачем кафедри зоології в 1954
році, а потім деканом факультету природничих наук з 1965 по 1967 рік.
Саме в ПАР ним було підготовано до друку перший підручник з біології
розвитку «Вступ до ембріології», там само ним було відкрито та описано
численні види комах в якості ентомолога. Майже на 20 років «Вступ до
ембріології» став основоположним підручником для університетів у всьому
світі, але не у СРСР. Ім‘я Балінського було під забороною у радянські
часи, так само як і Теодосія Добжанського, Георгія Кістяківського, чи
Георгія Гамова. Наслідком цього є незначна обізнаність української спільноти
з досягненнями відомого співвітчизника. Його дослідження спадковості
забарвлення крил у метеликів були чудовою демонстрацією його спостережливості
та глибоких знань у галузі еволюційної біології. Борис Балінський встиг
відвідати Україну вже за доби її незалежності і подарував свою колекцію
метеликів Національному науково-природничому музею НАН України, прикрасою
фондів якого вона є і донині.