Видання співробітників Інституту

Бюллетень РОМ: Итоги регионального орнитологического мониторинга. – Вып. 13. Август 2018 г. / Под ред. И. И. Черничко. – 2019. – 72 с.

Bulletin ROM: Results of the regional ornithological monitoring. – Issue 13. August 2018 / Edited by I. I. Chernichko. – 2019. – 72 p.

Повний текст (PDF, 18 Мб)

Фауна Украины: в сорока томах / Национальная академия наук Украины; Институт зоологии им. И. И. Шмальгаузена.

О. И. Лисицына. Том 31. Акантоцефалы (Acanthocephala). Киев: Наукова думка, 2019. 222 с.
/ науч. ред. докт. биол. наук, профессор В. В. Корнюшин (російською мовою; 21,0 обл.-вид. арк.). Тираж 150 прим. ISBN 978-966-00-1699-6.
(Видання здійснено за кошти Цільової комплексної програми «Створення та розвиток науково-видавничого комплексу НАН України»)

В монографии представлена характеристика обособленной группы паразитических червей – акантоцефалов (скребней). В общей части суммированы и проанализированы современные взгляды на морфологию, биологию, экологию, происхождение, филогению и систематику акантоцефалов как группы в целом. Систематическая часть содержит исчерпывающие данные об акантоцефалах 59 видов, обнаруженных у животных фауны Украины, включая диагнозы и таблицы для определения всех таксонов, иллюстрированные описания видов, сведения о распространении в Украине и мире, об окончательных и промежуточных хозяевах. Проанализированы состав хозяев, биотопическое и географическое распространение акантоцефалов фауны Украины. Представлены список по хозяевам и алфавитный указатель латинских названий таксонов акантоцефалов.

Для паразитологов и зоологов, преподавателей и студентов высших учебных заведений.

У монографії представлено характеристику відокремленої групи паразитичних червів (скреблянок). У загальній частині підсумовано й проаналізовано сучасні погляди на морфологію, біологію, екологію, походження, філогенію та систематику акантоцефалів 59 видів, виявлених у тварин фауни України, включно з діагнозами й таблицями для визначення всіх таксонів, ілюстрованими описами видів, відомостями щодо поширення в Україні та світі, остаточних і проміжних хазяїв. Проаналізовано склад хазяїв, біотопічний і географічний розподіл акантоцефалів фауни України. Наведено список за хазяями і алфавітний покажчик латинських назв таксонів акантоцефалів.

Для паразитологів і зоологів, викладачів і студентів вищих навчальних закладів.

Монография продолжает выпуск традиционной серии книг о роли клещей различных таксономических групп в функционировании городских ценозов, сформировавшихся на основе трансформированных антропогенным воздействием естественных ландшафтов. Впервые разносторонне исследованы клещи орибатиды (Acari, Oribatida) в почвах города Киева, - мегаполиса, представляющего в настоящее время в Украине город с максимально возможным уровнем урбанизации. Исследованы состав и структура видовых комплексов орибатид. В результате выявлено 90 новых для обследованной территории видов, что увеличило до 134 видов из 89 родов общее количество панцирных клещей, известных для киевской агломерации. Составлен оригинальный иллюстрированный ключ для определения наиболее обычных в урбоценозах Киева родов орибатид с использованием понятия "морфоэкотип". Установлены закономерности распределения этих клещей в городских биотопах основных типов, отслежены сезонные аспекты динамики их численности, рассчитаны основные экологические характеристики и изучено разнообразие их видовых комплексов, оказавшихся весьма специфическими для биотопов с различной степенью урбанизации. Исследовано влияние загрязненности тяжелыми металлами на состав и структуру сообществ орибатид придорожных газонов. В закрытом грунте обнаружено 2 вида панцирных клещей с тропическим и субтропическим ареалами.
Выявлены виды, которые могут быть использованы как индикаторы степени урбанизации городской среды. Результаты исследований могут использоваться при прогнозировании развития городов различного типа, в том числе при планировании и разработке мероприятий, направленных на предупреждения негативных последствий урбанизации и повышение экологической безопасности горожан.

Рассчитана на акарологов, зоологов, экологов, студентов и преподавателей соответствующих дисциплин высших и специализированных учебных заведений.

Монографія є продовженням випуску традиційної серії книг про роль кліщів різноманітних таксономічних груп у функціонуванні міських ценозів, які сформувалися на основі трансформованих антропогенним впливом природних ландшафтів. Вперше з різних боків досліджено орибатидних кліщів (Acari, Oribatida) у ґрунтах м. Києва — мегаполісу, який на разі є містом з максимальним рівнем урбанізації. Досліджено склад і структуру видових комплексів орибатид. В результаті виявлено 90 видів, нових для території дослідження. Це збільшило загальну кількість панцирних кліщів, відомих для київської агломерації, до 134 видів з 89 родів. Складено оригінальний ілюстрований ключ для визначення найбільш звичайних в урбоценозах Києва родів орибатид з використанням поняття «морфоекотип». Встановлено закономірності розподілу цих кліщів у міських біотопах основних типів та сезонні аспекти динаміки їхньої чисельності. Обчислено основні екологічні характеристики та досліджено різноманіття їхніх видових комплексів, які виявилися досить специфічними для біотопів з різним ступенем урбанізації. Досліджено вплив забруднення важкими металами на склад і структуру угруповань орибатид придорожніх газонів. В закритому ґрунті виявлено 2 види панцирних кліщів з тропічним та субтропічним ареалами.
Встановлено види, які можна використовувати в індикації рівня урбанізації міського середовища. Результати досліджень можна використовувати у прогнозуванні розвитку міст різного типу, в т.ч. при плануванні та розробці заходів, спрямованих на запобігання негативних наслідків урбанізації та підвищення екологічної безпеки громадян.

Монографію розраховано на акарологів, зоологів, екологів, студентів та викладачів відповідних дисциплін вищих та спеціалізованих навчальних закладів.

Некрасова О. Д., Титар В. М., Куйбіда В.В. ГІС-моделювання поширення вразливих до змін клімату земноводних та плазунів України. Київ: НАН України Ін-т зоол. ім. І. І. Шмальгаузена, 2019. 204 с.
(8,13 ум. друк. арк.). Тираж. 100 прим. ISBN 978-966-02-8956-7

У монографіі розглянуто проблеми, які пов’язані з методичними аспектами ГІС-моделювання поширення вразливих видів тварин України. Дано оцінку стану клімату, його динаміці та прогностичним сценаріям розвитку в майбутньому. Зроблено аналіз новітніх програмних забезпечень і електронних баз та наведено приклад їх адаптації для хорологічного ГІС-аналізу. Здійснено хорологічний аналіз модельних видів фауни України, вразливих до глобальних кліматичних змін й розглянуто ризики для існування представників батрахо- та герпетофауни України у найближчій перспективі.
Монографія розрахована на студентів, аспірантів, науковців і фахівців у галузі природознавства та інформатики.

В монографии рассматриваются проблемы, которые связаны с методическими аспектами ГИС-моделирования распространения подверженных опасности видов животных Украины. Дается оценка состояния климата, его динамики и прогнозирование сценария развития в будущем. Сделано аналіз новейших програмних обеспечений и электронных баз и наводится пример их адаптации для хронологического ГИС-анализа. Осуществлено хронологический анализ модельных видов фауны Украины, подверженных опасности к глобальным климатическим изменениям и рассматриваются риски для существования представителей батрахо- и герпетофауны Украины в ближайшее время.
Монография рассчитана на студентов, аспирантов, учених и специалистов в области природоведения и информатики.

Текст у форматі PDF

Шевчук Л. М. , Васильєва Л. А., Пампура М. М., Межжерін С. В. Перливнецеві (Unionidae) України: ресурсна оцінка (чисельність, динаміка ареалів, особливості репродукції). Вестник зоологии. 2019. (Отдельный выпуск №37). 92 с. (обл. вид. арк. 8,7). Тираж 100 пр. ISBN – 0084-5604 (print)

Текст у форматі PDF

Резюме

Перлівнецеві (Unionidae) України: ресурсна оцінка (чисельність, динаміка ареалів, особливості репродукції). Шевчук, Л. М., Васильєва, Л. А, Пампура, М. М., Межжерін, С. В. — Протягом 2007–2012 рр. були проведені дослідження систематичних відносин на базі сучасних генетичних підходів, динаміки ареалів та чисельності популяцій більше ніж за 100-річний період, а також вивчено особливості репродукції з використанням гістологічних методів дослідження гонади. Доведено, що в фауні України присутні шість аборигенних видів (Unio pictorum, U. tumidus, U. crassus, Anodonta anatina, A. cygnea, Pseudoanodonta complanata), що класифікуються у дві підродини (Anodontinae та Unioninae), а також інвазивний вид Sinanodonta woodiana, якій належить до еволюційно відокремленої групи східноазійських беззубок.

Геногеографічний та філогеографічний аналізи підтверджують адекватність для деяких аборигенних видів концепції надвидових комплексів. У першу чергу це стосується U. (superspecies crassus), якого можна розглядати таким, що складається з гірської та рівнинної форм, які є репродуктивно ізольованими. За останні 100 років відбулося різке скорочення та помітна фрагментація ареалів усіх аборигенних видів. Звуження ареалів сталося, перш за все, за рахунок їх південних меж: Нижнього Дніпра і більшості дніпровських водосховищ, Нижнього Дністра, річок басейну Азовського моря та Криму. На Нижньому Дунаї зник U. crassus, різко скоротилася представленість A. cygnea, стала массовою S. woodiana. В найбільшій мірі редукувалися ареали A. cygnea, P. complanata, U. crassus. У кращому разі в 5–10 разів знизилися і показники щільності поселень, які у середині ХХ ст. складади десяткі і сотні, а інколи і тисячі особин на 1 м2. Тоді як сучасні максимальні показники дуже рідко перевищують 10 ос./м2. Одначасно урахування скорочення поширення та зменшення щільності поселень приводять до висноку, що ресурси аборигенних перлівнецевих зараз складають від 0,1 до 2 % в залежності від виду у порівнянні з початком ХХ ст. Занепад популяцій перлівнецевих в Україні співпадає з панєвропейською ситуацію, однак має значно більші масштаби У всіх видів європейських перлівнецевих є певна частка особин, статева залоза яких складається одночасно з жіночих та чоловічих ацинусів, співвідношення між якими коливається в дуже широких межах без тенденцій до переважання. Найвищий рівень гермафродитизму зафіксований у S. woodiana 49 % всіх особин. У європейських беззубок він коливався в межах 28–33 % на рівні видів, а у перловиць — від 12 до 22 %. Оскільки будь-які кореляції між щільністю поселень та рівнем гермафродитизму на видовому рівні не були виявлені, то здатність особини до одночасного продукування гамет різного типу слід вважати конституціональною особливістю перлівнецевих. Однак ступінь прояву гермафродитизму може бути відповідю на дію окремих екологічних чинників або відображити певну стохастичніить функціонування статевого апарата. До Червоної книги пропонується занесення трьох найвразливіших видів: U. crassus, A. cygnea та P. complanata за категоріями «вразливий».

Ключові слова: перлівнецеві, Unionidae, систематика, географічне поширення, структура і чисельність популяцій, гермафродитизм, охорона видів.

Summary

Pearl Mussels (Unionidae) of Ukraine: Resources Assessment (Population Sizes, Dynamics of Areas, Breeding Features). Shevchuk, L. M., Vasilіeva, L. A., Pampurа, M. M., Mezhzherin, S. V. — Studies of systematic relationships within European pearl mussels based on modern genetic approaches, areas dynamics and population densisties over more than 100 years, as well as breeding features using histological methods of gonadal examination were conducted during 2007–2012. It is proved that there are six native species (Unio pictorum, U. tumidus, U. crassus, Anodonta anatina, A. cygnea, Pseudoanodonta complanata) in the fauna of Ukraine, classifed in two subfamilies (Anodontinae and Unioninae), and the invasive species of Sinanodonta woodiana, which belongs to the evolutionarily separated East Asian group of freshwater mussels. Genogeographic and phylogeographic analyses confrm the adequacy for some native species of the concept of super-species complexes. Firstly, this concerns U. (superspecies crassus), which can be considered as consisting of mountain and plain forms that are reproductively isolated. Over the last 100 years, there has been a sharp reduction and marked fragmentation of the areas of all native species. Te narrowing of the areas occurred primarily due to their southern borders: the Lower Dnipro and most of the Dnipro reservoirs, the Lower Dniester, the rivers of the Azov Sea and Crimea. In the Lower Danube, U. crassus disappeared, the representation of A. cygnea sharply reduced and S. woodiana became a mass. Areas of A. cygnea, P. complanata, U. crassus were reduced to the greatest extent. In the best case, the density of populations also decreased by 5–10 times, which in the middle of the twentieth century were tens and hundreds and sometimes thousands of specimens per m2. While current maximum fgures rarely exceed 10 specimens per m2. At the same time, taking into account the decline in the spread and the decrease in the density of populations lead to the conclusion that the resources of native pearl mussels are now 0,1 to 2 % depending on the species compared with the beginning of the twentieth century. Te decline of pearl mussels’ populations in Ukraine coincides with the Panеuropean situation, but is much larger. All species of European pearl mussels have a certain proportion of individuals whose sex gland consists of both female and male acinus, the ratio of which varies widely, with no tendency to overpower. Te highest level of hermaphroditism was observed in S. woodiana — 49 % of all individuals. In European swan mussels, it ?uctuated within 28–33 % at the species level, and in pearl mussels — from 12 to 22 %. Since no correlation between settlement density and the level of hermaphroditism at the species level has been detected, the ability of an individual to produce gametes of di?erent types simultaneously should be considered a constitutional feature of pearl mussels. However, the degree of manifestation of hermaphroditism may be a response to the action of individual environmental factors or re?ect certain stochasticity and functioning of the sexual apparatus. It is suggested to list three the most fragile mussels: U. crassus, A. cygnea and P. complanata to the Red Book of Ukraine as “vulnerable” species. Key words: pearl mussels, Unionidae, taxonomy, geographic distribution, population structure and size, hermaphroditism, species protection.