Доповідь про наукову і науково-організаційну діяльність
Інституту зоології ім.І.І.Шмальгузена
НАН України в 1998-2003 рр.

Зоологічні дослідження в Національній академії наук України розпочались з часу її заснування. Вже у 1919 році було створено «Комітет для виучування фауни України». З цих перших кроків і визначаються витоки Інституту зоології, офіційною датою створення якого стало 1 серпня 1930 р. Фундатором і першим директором Інституту був видатний зоолог академік Іван Іванович Шмальгаузен, ім’я якого зараз носить Інститут. Сьогодні це головна в Україні установа, яка розробляє принципи і заходи охорони, сталого розвитку та збереження біологічного різноманіття тваринного світу, невиснажливого, раціонального його використання та відтворення.

Серед пріоритетних напрямів наукових досліджень Інститу:

• вивчення фауни, еволюційно-морфологічних основ філогенії та систематики тваринного світу України;
• розробка наукових основ охорони і раціонального використання ресурсів тваринного світу, проведення його моніторингу в умовах впливу антропогенних факторів;
• розробка зоологічних основ захисту та підвищення продуктивності рослин і тварин.

В рамках цих завдань працюють всі 15 наукових підрозділів Інституту, якими протягом 1998-2003 рр. виконано ряд важливих фундаментальних і прикладних досліджень з актуальних напрямів зоології - вивчення сучасного стану фауни України, популяційної екології, еволюційної морфології, етології, цитології і гістогенезу, моніторингу та охорони тваринного світу, біологічних методів захисту рослин і тварин.

За цей період завершено 54 НДР, у тому числі: 12 відомчих, 6 пошукових, що фінансувалися НАН України та 16 проектів Державного фонду фундаментальних досліджень, виконано дві наукові розробки для Київської міської державної адміністрації. Для Міністерства екології та природних ресурсів України за цей період було виконано 6 проектів, дослідження з космічної біології виконуються за підтримки УНТЦ.

За період з 1998 до 2003 року співробітниками Інституту описано 341 вид і 19 родів нових для науки безхребетних тварин; встановлено нових для фауни України – 318 видів та 7 родин безхребетних і 4 види хребетних тварин.

Завершено оцінку біорізноманітності ряду домінантних груп паразитичних та хижих комах-ентомофагів Палеарктики та окремих її регіонів. Описано 115 нових видів та 7 нових родів і підродів хижих комах-ентомофагів.

Сформована теорія частотно-ймовірної екологічної детермінованості, сучасного еволюційного формування симбіонтних систем і видової різноманітності веслоногих ракоподібних і їх симбіонтів.

Вперше дано кількісну оцінку поширення паратенічного паразитизму в різних таксономічних групах паразитів як надійного каналу трансмісії паразитів. Показана роль цього явища в еволюції життєвих циклів паразитів, включаючи паразитів людини.

Вперше визначено участь палеарктичних видів рептилій та амфібій в трансмісії гельмінтів.

Молекулярно-філогенетичними дослідженнями трематод-плагіорхіат та споріднених груп (30 родин) визначено загальну картину філогенетичних відносин у межах групи.

Узагальнені дані про цестод риб прісних водойм України, Чорного та Азовського морів, створено електронну версію каталогу гельмінтів риб України.

Встановлено, що мінливість, яка притаманна всім органам і системам хребетних є потенційним фактором адаптаціогенезу організмів і одним з найважливіших еволюційних факторів.

При проведенні космобіологічних досліджень отримані нові дані про морфо-фізіологічні особливості еритропоезу, специфіку взаємовідношень кровотворних клітин з клітинами мікрооточення. Досліджено цитологічні механізми адаптивного ремодулювання в кістках скелету при зниженні опорного та гравітаційного навантаження. Встановлено уповільнення диференціювання остеогенних клітин-попередників, часткова їх генотипічна перебудова.

Вивчено видовий склад і біотопічний розподіл плазунів в основних ландшафтах степової зони Східної Європи в т.ч. і дельти Дунаю.

Встановлено явище зменшення масштабу генетичних відмінностей між таксонами вищих хребетних у порівнянні з нижчими і факт спрямованих змін генетичних форм кісткових риб, що розрізняються за плоїдністю. Обґрунтовано наявність 4 нових для фауни України видів кісткових риб.

Відзначена широка взаємна інтрогресія генів кумок роду Bombina в Українському Прикарпатті, які утворюють між собою міжвидові гібриди. Вперше встановлено наявність в природі гібридизації між двома спорідненими видами тритонів і обрунтовано видовий статус кримського ізоляту європейської болотної черепахи.

Наукові зоологічні фонди Інституту є об’єктом, що становить національне надбання України і представлені більш ніж 5,8 млн. одиниць зберігання. Вони об’єднані в 252 колекції, охоплюють 45000 видів тварин. Типові матеріали нараховують понад 18 000 екз. і охоплюють близько 4 000 видів, серед яких майже 1500 -голотипи. Колекція гістологічних та анатомо-морфологічних препаратів нараховує понад 8 000 препаратів.

Вперше в Україні створена наукова колекція інклюзій безхребетних тварин рівненського бурштину в кількості 2050 об’єктів та створений комп’ютерний банк даних.

Центр кільцювання здійснює моніторинг міграцій і кільцювання птахів та керує цією роботою в Україні. За звітний період (1998-2003) помічено кільцями українського зразка більше 70 тис. птахів. База даних збільшилась на 2413 повернень і зараз складає 5753 даних.

Встановлено, що тривале надходження в організм ссавців радіонуклідів (90Sr та 137Cz) в дозах, близьких до тих, які реєструються на забруднених після Чорнобильської катастрофи територіях, призводить до зниження в кістках інтенсивності ростових та остеопластичних процесів, прогресування вікового остеопорозу.

Побудовано карту забруднення 10 областей України стійкими полютантами, які містять хлор і ртуть. У тому числі водних і наземних екосистем 6 заповідних територій в межах Карпатського регіону, Причорномор'я та степової зони України.

Обгрунтовано концепцію про вторинні екологічні наслідки Чорнобильської аварії в зоні відчуження, викликані зняттям антропогенного навантаження. Узагальнено результати радіоекологічних досліджень щодо виносу радіонуклідів мігруючими тваринами із зони відчуження і картографування радіаційного забруднення диких тварин. Виконано біомоніторинг забруднення стронцієм-90 великих територій: басейну Дніпра і Київської області.

Отримано нові дані для нового видання Червоної книги України, створення Державного кадастру тваринного світу України та формування екологічної мережі.

а) проведено дослідження небезпечного шкідника — дубової широкомінуючої молі, що ушкоджує дуби в Лісопарковій зоні м. Києва. Розроблено нові методи діагностики та біологічного контролю цього шкідливого вида (1998-2001рр.)

б) у 2003 році розпочато дослідження нового для України інвазійного виду - каштанової мінуючої молі. Проводиться моніторинг молі на території України та у м. Києві для розробки екологічно безпечних заходів боротьби із цим шкідником.

Виявлено нові вогнища масового розмноження іксодових кліщів, у тому числі заражених хворобою Лайма і піроплазмозом у Києві та на його межах.

Узагальнено відомості щодо гельмінтів які уражують диких копитних тварин в заповідниках та на охоронних територіях України і є одним із основних чинників, що впливає на їх чисельність, товарні і трофейні якості.. Створена база даних гельмінтів копитних та структура бази даних нематод паразитів хребетних.

Визначено видову належність та досліджено властивості хижих грибів-нематофагів. Відібрано 17 найбільш активних штамів для створення культур і біологічного контролю паразитичних нематод тварин та рослин.

Розроблено програму «Фауна» для відновлення фауністичних комплексів і біорізноманіття як елементів екологічної реабілітації забрудненої території Зони відчуження ЧАЕС. В рамках цієї програми в Зоні створено першу в Європі вільну популяцію коней Пржевальського – екологічного аналога і географічного вікаріанта вимерлого тарпана.

Інститут проводить спільні дослідження з науковими установами інших країн (виконувалось 12 спільних тем). Науковці інституту активно працюють в наукових закладах США, Великобританії, Швейцарії, Німеччини, Франції тощо за рахунок міжнародних грантів.

Інститут отримав 17 міжнародних грантів та успішно провів ряд конференцій.

За звітний період співробітниками Інституту опублікована 31 монографія. Продовжено випуск монографій серії «Фауна України».

Інститутом видається науковий журнал «Вестник зоологии» з періодичністю 6 номерів на рік та додатки до нього, в яких публікуються монографічні роботи, або матеріали конференцій.

Статистичні показники видавничої діяльності наведені в таблиці. Протягом 1998-2003 рр. загальна кількість наукових видань склала: 31 монографія, 1244 статті, 33 одиниць довідникової літератури, третина всієї друкованої продукції вийшла в країнах далекого зарубіжжя.

На кінець поточного року загальна чисельність співробітників Інституту складає 256 чол., в тому числі наукових співробітників - 134.

В Інституті працюють 22 доктори та 90 кандидатів наук. В Інституті працює один академік НАН України, чотири член-кореспонденти НАН України, два заслужених діяча науки і техніки України. Двоє колишніх співробітників Інституту отримують Державну стипендію для видатних діячів науки України.

Середній вік наукових співробітників установи становить 50 років, в тому числі докторів наук – 61 рік, кандидатів наук – 49.

За 1998 – 2003 рр. прийнято на роботу 35 працівників віком до 33 років, в тому числі 15 після закінчення вузів та 11 після закінчення аспірантури. В 2000 році при Вченій раді Інституту створена постійно діюча комісія по роботі з науковою молоддю. Рада молодих вчених і спеціалістів посилила свою роботу. За звітний період 4 молодих науковця отримували стипендію Інституту зоології і 2 - премію ім.О.О.Любіщева, отримано 4 стипендії Національної академії наук України та 6 стипендій Президента України і 2 гранти на виконання НДР для молодих дослідників НАН України, 2 премії КМДА-НАН України «Інтелектуальний потенціал молодих вчених - місту Києву.

Протягом звітного періоду в провідних наукових центрах далекого зарубіжжя стажування проходили 28 співробітників Інституту.

На базі інституту працює спеціалізована вчена рада з захисту докторських і кандидатських дисертацій за спеціальністю —зоологія. За звітний період науковцями інституту захищено 12 докторських (із них 5 за рубежем) та 18 кандидатських дисертацій.

Інститут має основний корпус і дві Науково-експериментальні бази „Теремки” та „Феофанія”. Загальна площа інституту складає 5537 м2. На одного співробітника в головному корпусі припадає 8,6 м2. [Дванадцять відсотків приміщень надані в оренду]

Загальний стан фінансування Інституту був найкращим в 2003 р. Дані на слайді.

Є у нас і певні проблеми. Зокрема,

• Потребує оновлення обладнання Інституту та програмне забезпечення.
• Нагальною є проблема доступу до інформаційних ресурсів.
• Існуюче законодавство перешкоджає обміну колекційними матеріалами та інформацією з закордонними колегами.
• Старі будівлі лабораторних корпусів потребують капітального ремонту.
• Негайного виправлення потребує питання організаційного і кадрового забезпечення створення і ведення Державного кадастру тваринного світу України.

Майбутні дослідження Інститут планує спрямувати на вирішення ряду актуальних сьогодні і перспективних проблем. Проблема адаптації набуває сьогодні особливої актуальності в зв’язку з необхідністю пристосування живого до екстремальних або граничних до них умов, які здатні порушувати його структурно-функціональний гомеостаз. По суті це проблема надійності біологічних систем на всіх рівнях їх організації. Залишаються нез’ясованими межі адаптивних реакцій на різних рівнях існування живого, механізми пристосувально-відновнювальних реакцій в біологічних системах. Недостатньо розробленими є категорії норми, адаптації, патології та ін. адаптивних реакцій.

Ще однією проблемою є вивчення характеру змін в структурі екосистем, оскільки адаптація популяцій і видів до антропогенного впливу відстає від процесів деградації екосистем.

Практично важливим є вивчення впливу інтродукованих та генетично змінених біологічних об’єктів на оточуюче середовище і здоров’я людини.

З цих проблемних питань, які окреслені нами в результаті аналізу наукових досліджень Інституту за звітний період, витікають і відповідні дослідження ( в рамках основних пріоритетних напрямків), які є актуальними на найближче майбутнє, а саме:

• Вивчення та порівняльний аналіз екосистем, видового і популяційного ценотичного різноманіття з метою оцінки тенденцій, встановлення порогів загроз, розробка концепції збереження екологічної рівноваги, збалансованого використання біологічного різноманіття як основи сталого розвитку.
• Вивчення впливу інтродукованих та генетично змінених біологічних об’єктів на оточуюче середовище і здоров’я людини.
• Створення та ведення Державного кадастру тваринного світу України
• Формування національної екологічної мережі.
• Вивчення практично важливих видів тварин як індикаторів екологічного стану м.Києва.