 |
|
 |
Довідка
Про діяльність Інституту зоології
ім. І.І.Шмальагузена НАН України
У серпні 2005 року виповнюється 75 років від дня заснування Інституту
зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України, якому належить визначна роль у розвитку
вітчизняної і світової зоологічної науки. За роки існування колектив Інституту зробив
вагомий внесок у розвиток фундаментальних і прикладних засад раціонального використання
і охорони ресурсів тваринного світу, проведення його моніторингу в умовах впливу антропогенних
факторів, вивчення фауни, еволюційно-морфологічних основ філогенії та систематики
тваринного світу України. Сьогодні – це один з провідних академічних закладів, добре
відомий як в Україні, так і за її межами, з потужним науковим потенціалом і відповідною
структурою, до складу якої входить 14 наукових відділів. Серед його науковців 19 докторів
і 80 кандидатів наук, 1 академік і три член-кореспонденти НАН України.
З історією Інституту нерозривно пов’язані імена відомих українських
вчених — І.І.Шмальгаузена, Д.К.Третьякова, М.В. Шарлеманя, Є.В.Зверезомб-Зубовського,
В.П.Поспєлова, М.М.Воскобойникова, О.О.Любіщева, О.П.Маркевича, В.Г.Касьяненка, І.Г.Підоплічка,
С.М.Гершензона, П.М.Мажуги, М.А.Воїственського, П.О.Свириденка, В.О.Топачевського,
М.М.Щербака, В.Г.Доліна та інших, які збагатили науку визначними результатами і чий
творчий доробок справедливо вважається національним надбанням української науки. Вони
заснували всесвітньо відомі наукові школи, розробили методи вивчення, збереження і
раціонального використання тваринного світу України. І сьогодні ці школи розвиваються
в багатьох наукових установах України, чиї витоки знаходяться в стінах Інституту зоології
ім. І.І.Шмальгаузена НАН України. Це Інститут гідробіології НАН України, Інститут
ентомології і фітопатології АН УРСР (нині Інститут захисту рослин УААН), Зоологічний
і Палеонтологічний музеї ННПМ НАН України.
Серед фундаментальних розробок Інституту — дослідження рецентної
і викопної фауни України і Палеарктики, що втілюються в монографічній серії „Фауна
України”, вивчення шляхів і механізмів макро- і мікроеволюції тваринного світу, створення
теорії паратенічного паразитизму, вивчення адаптивних можливостей тварин на різних
рівнях живого – від популяційного до рівня організму, органу, клітини – в зв’язку
з антропогенним і техногенним впливом на оточуюче середовище. Одним із результатів
цих досліджень стало створення теорії біологічного остеосинтезу.
Фундаментальні дослідження стали науковою основою для створення
широкого спектру практичних розробок, в тому числі вивчення проблеми масового розповсюдження
шкідливих комах в біо- і агроценозах (мінуючі молі, кліщ вароа – шкідник бджолиних,
тощо), методів їх обліку, прогнозу і впливу антропогенних факторів на їх фауну; особливостей
живлення, морфології і фізіології дубового шовкопряда та комах-запилювачів сільськогосподарських
культур. Вивчення біоценотичних зв’язків паразитичних і хижих комах допомогло виявити
найбільш перспективні види для використання їх в методах біологічного контролю шкідників
і системах інтегрованого захисту сільськогосподарських культур і лісових насаджень.
Еволюційно-морфологічні дослідження вивели на структурне і біомеханічне вивчення локомоторного
апарату тетрапод, впливу гіпокінезії на розвиток і стан костного скелету, створення
синтетичної синовіальної рідини.
Визначені методи вивчення паразитологічної ситуації і боротьби з
паразитозами сільськогосподарських тварин, інвазійними хворобами риб в риборозплідних
господарствах. З’ясована фауна гельмінтів сільськогосподарських тварин, сезонна, вікова
динаміка чисельності паразитів, їх патогенний вплив, клініка, діагностика і лікування
основних гельмінтозів свійських тварин. Розроблено комплексну систему заходів з оздоровлення
тваринницьких господарств від гельмінтозів, яка враховує контроль збудників, їх проміжних
хазяїв і переносників, а також покращення умов утримання тварин з метою підвищення
їх резистентності до захворювань.
Багаторічний моніторинг стану фауни об’єктів природно-заповідного
фонду і антропогенно змінених територій надав можливість фахівцям Інституту створити
„Червону книгу України”, започаткувати кадастр тваринного світу України, формувати
екологічну мережу територій і об’єктів природно-заповідного фонду, брати участь у
створенні Національного атласу України (картування тваринного світу України), обґрунтовувати
створення об’єктів природно-заповідного фонду різного рівня заповідання і квоти використання
мисливських тварин. За дорученнями Уряду фахівці Інституту беруть участь у підготовці
експертних висновків і нормативнo-правових актів з питань охорони тваринного світу
і природи.
Значні досягнення колективу Інституту в різних напрямах вивчення,
використання і збереження тваринного світу відзначено Почесною Грамотою Президії Верховної
Ради УРСР. Заслуги Інституту в справі музейного будівництва і популяризації наукових
знань серед населення відмічені Державною премією УРСР (1975 р.), шість співробітників
Інституту відмічені Державними преміями в галузі науки і техніки УРСР і СРСР, понад
30 вчених отримали премії НАН України ім. Д.К.Заболотного і ім. І.І.Шмальгаузена.
За особистий внесок в розвиток зоологічної науки 8 науковців були відмічені званням
„Заслужений діяч науки і техніки”.
Директор Інституту зоології
ім. І.І.Шмальгузена НАН України
член-кореспонедент НАН України І.А.Акімов
|
 |
