Видання співробітників Інституту

Шевчук Л. М. , Васильєва Л. А., Пампура М. М., Межжерін С. В. Перливнецеві (Unionidae) України: ресурсна оцінка (чисельність, динаміка ареалів, особливості репродукції). Вестник зоологии. 2019. (Отдельный выпуск №37). 92 с. (обл. вид. арк. 8,7). Тираж 100 пр. ISBN – 0084-5604 (print)

Текст у форматі PDF

Резюме

Перлівнецеві (Unionidae) України: ресурсна оцінка (чисельність, динаміка ареалів, особливості репродукції). Шевчук, Л. М., Васильєва, Л. А, Пампура, М. М., Межжерін, С. В. — Протягом 2007–2012 рр. були проведені дослідження систематичних відносин на базі сучасних генетичних підходів, динаміки ареалів та чисельності популяцій більше ніж за 100-річний період, а також вивчено особливості репродукції з використанням гістологічних методів дослідження гонади. Доведено, що в фауні України присутні шість аборигенних видів (Unio pictorum, U. tumidus, U. crassus, Anodonta anatina, A. cygnea, Pseudoanodonta complanata), що класифікуються у дві підродини (Anodontinae та Unioninae), а також інвазивний вид Sinanodonta woodiana, якій належить до еволюційно відокремленої групи східноазійських беззубок.

Геногеографічний та філогеографічний аналізи підтверджують адекватність для деяких аборигенних видів концепції надвидових комплексів. У першу чергу це стосується U. (superspecies crassus), якого можна розглядати таким, що складається з гірської та рівнинної форм, які є репродуктивно ізольованими. За останні 100 років відбулося різке скорочення та помітна фрагментація ареалів усіх аборигенних видів. Звуження ареалів сталося, перш за все, за рахунок їх південних меж: Нижнього Дніпра і більшості дніпровських водосховищ, Нижнього Дністра, річок басейну Азовського моря та Криму. На Нижньому Дунаї зник U. crassus, різко скоротилася представленість A. cygnea, стала массовою S. woodiana. В найбільшій мірі редукувалися ареали A. cygnea, P. complanata, U. crassus. У кращому разі в 5–10 разів знизилися і показники щільності поселень, які у середині ХХ ст. складади десяткі і сотні, а інколи і тисячі особин на 1 м2. Тоді як сучасні максимальні показники дуже рідко перевищують 10 ос./м2. Одначасно урахування скорочення поширення та зменшення щільності поселень приводять до висноку, що ресурси аборигенних перлівнецевих зараз складають від 0,1 до 2 % в залежності від виду у порівнянні з початком ХХ ст. Занепад популяцій перлівнецевих в Україні співпадає з панєвропейською ситуацію, однак має значно більші масштаби У всіх видів європейських перлівнецевих є певна частка особин, статева залоза яких складається одночасно з жіночих та чоловічих ацинусів, співвідношення між якими коливається в дуже широких межах без тенденцій до переважання. Найвищий рівень гермафродитизму зафіксований у S. woodiana 49 % всіх особин. У європейських беззубок він коливався в межах 28–33 % на рівні видів, а у перловиць — від 12 до 22 %. Оскільки будь-які кореляції між щільністю поселень та рівнем гермафродитизму на видовому рівні не були виявлені, то здатність особини до одночасного продукування гамет різного типу слід вважати конституціональною особливістю перлівнецевих. Однак ступінь прояву гермафродитизму може бути відповідю на дію окремих екологічних чинників або відображити певну стохастичніить функціонування статевого апарата. До Червоної книги пропонується занесення трьох найвразливіших видів: U. crassus, A. cygnea та P. complanata за категоріями «вразливий».

Ключові слова: перлівнецеві, Unionidae, систематика, географічне поширення, структура і чисельність популяцій, гермафродитизм, охорона видів.

Summary

Pearl Mussels (Unionidae) of Ukraine: Resources Assessment (Population Sizes, Dynamics of Areas, Breeding Features). Shevchuk, L. M., Vasilіeva, L. A., Pampurа, M. M., Mezhzherin, S. V. — Studies of systematic relationships within European pearl mussels based on modern genetic approaches, areas dynamics and population densisties over more than 100 years, as well as breeding features using histological methods of gonadal examination were conducted during 2007–2012. It is proved that there are six native species (Unio pictorum, U. tumidus, U. crassus, Anodonta anatina, A. cygnea, Pseudoanodonta complanata) in the fauna of Ukraine, classifed in two subfamilies (Anodontinae and Unioninae), and the invasive species of Sinanodonta woodiana, which belongs to the evolutionarily separated East Asian group of freshwater mussels. Genogeographic and phylogeographic analyses confrm the adequacy for some native species of the concept of super-species complexes. Firstly, this concerns U. (superspecies crassus), which can be considered as consisting of mountain and plain forms that are reproductively isolated. Over the last 100 years, there has been a sharp reduction and marked fragmentation of the areas of all native species. Te narrowing of the areas occurred primarily due to their southern borders: the Lower Dnipro and most of the Dnipro reservoirs, the Lower Dniester, the rivers of the Azov Sea and Crimea. In the Lower Danube, U. crassus disappeared, the representation of A. cygnea sharply reduced and S. woodiana became a mass. Areas of A. cygnea, P. complanata, U. crassus were reduced to the greatest extent. In the best case, the density of populations also decreased by 5–10 times, which in the middle of the twentieth century were tens and hundreds and sometimes thousands of specimens per m2. While current maximum fgures rarely exceed 10 specimens per m2. At the same time, taking into account the decline in the spread and the decrease in the density of populations lead to the conclusion that the resources of native pearl mussels are now 0,1 to 2 % depending on the species compared with the beginning of the twentieth century. Te decline of pearl mussels’ populations in Ukraine coincides with the Panеuropean situation, but is much larger. All species of European pearl mussels have a certain proportion of individuals whose sex gland consists of both female and male acinus, the ratio of which varies widely, with no tendency to overpower. Te highest level of hermaphroditism was observed in S. woodiana — 49 % of all individuals. In European swan mussels, it ?uctuated within 28–33 % at the species level, and in pearl mussels — from 12 to 22 %. Since no correlation between settlement density and the level of hermaphroditism at the species level has been detected, the ability of an individual to produce gametes of di?erent types simultaneously should be considered a constitutional feature of pearl mussels. However, the degree of manifestation of hermaphroditism may be a response to the action of individual environmental factors or re?ect certain stochasticity and functioning of the sexual apparatus. It is suggested to list three the most fragile mussels: U. crassus, A. cygnea and P. complanata to the Red Book of Ukraine as “vulnerable” species. Key words: pearl mussels, Unionidae, taxonomy, geographic distribution, population structure and size, hermaphroditism, species protection.

Пучков А. В «Личинки жуков-скакунов (Coleoptera, Cicindelidae) мировой фауны (морфология, таксономия, экология, определители личинок фауны мира и Палеарктики)» Lambert Academic Publishing. 2020. 286 c

На основе всестороннего изучения морфологии личинок жуков-скакунов мировой фауны (проанализировано около 100 признаков) и их экологии, дополненных данными по имаго, а также сведениями по зоогеографии группы, обосновано их независимое положение как семейства Cicindelidae подотряда Adephaga (Coleoptera). Впервые описаны личинки 45 видов из 10 родов и 6 подродов мировой фауны, а переописано более 30 родов и подродов, в результате чего охвачены все трибы, подтрибы и большинство родов семейства. Изученность личинок жуков-скакунов Палеарктики достигла одного из самых высоких уровней в сравнении с другими зоогеографическими областями. Проведен анализ таксономической структуры и географического распространения Cicindelidae мировой фауны и подтрибы Cicindelina Палеарктики. Установлено, что по биоразнообразию подтрибы Сicindelina фауны этой области уступает только таковым Афротропического и Индо-Малайского областей, однако значительно сходна с ними на родовом уровне. Проведен предварительный таксономический анализ Cicindelidae на основе морфологии личинок и имаго. Впервые созданы наиболее полные определители личинок мировой фауны (два подсемейства, 5 триб, 8 подтриб и более 40 родов), в том числе и подтрибы Cicindelina Палеарктики (55 видов из 12 родов). Таксономически ценными морфологическими признаками личинок Cicindelidae при характеристике групп надродовых рангов являются форма швов и килей головной капсулы, строение ее придатков и образований пятого сегмента брюшка. Особенности хетотаксии различных структур тела личинок и строение переднеспинки имеют меньшее значение для характеристики даже подтриб, однако успешно применимы для диагностики родов и видов. Анализ характера онтогенетических качественно-количественных изменений морфологии личинок жуков-скакунов позволяет успешно использовать комплекс этих данных в филогении и систематике семейства. Представлены сведения по биономии и экологии (осoбенности развития, строение норок, охота, питание, биотопическое распределение, враги) личинок Cicindelidae. По характеру местообитаний личинки Cicindelidae разделяются на 2 группы и 8 подгрупп. Впервые изучена сезонная активность личинок и сравнительная динамика численности имаго ряда палеарктических видов подтрибы Cicindelina. На основании анализа филогенетических отношений с использованием признаков личинок предложены три монофилетические единицы: 1. Collyrinae + Cicindelini + Oxycheila + Pseudoxycheila; 2. Cicindelini + Oxycheila + Pseudoxycheila; 3. Cicindelini. Подтрибы Prothymina и Cicindelina оказались близкородственными таксонами в пределах трибы Cicindelini, а Theratina – наиболее обособленной. При этом триба Cicindelini рассмотрена как родственная группа по отношению к подсемейству Collyrinae. Показано, что трибы Ctenostomatini и Collyrini являются отдаленно монофилетичными единицами, но родственность между Pogonostoma и Ctenostoma + Collyrini не исключена. Комплекс мегацефалоидных жуков является парафилетической группой, классификация которой должна быть пересмотрена, особенно в отношении группы родов «Oxycheila». Разработана модель филогенетических отношений родов и групп видов подтрибы Cicindelina Палеарктики на основе признаков их личинок. На базе этих анализов проведена ревизия системы Cicindelidae. Выделено 2 новые подтрибы (Picnochilini, Amblycheilini) и восстановлена одна триба (Oxycheilini). В подтрибе Cicindelina Палеарктики обосновано выделение нового рода Spitamenia и двух новых групп видов рода Cephalota. Уточнены границы трех групп видов рода Cicindela.

Ключевые слова: Cicindelidae, личинки, мировая фауна, Палеарктика, морфология, определитель, филогения, таксономическая ревизия

doi 10.15421/5112015

ISBN: 978-620-2-52316-5

Putchkov A.V. The tiger beetle larvae (Coleoptera, Cicindelidae) of the world (morphology, taxonomy, ecology, keys of larvae of world and Palearctic fauna) Lambert Academic Publishing. 2020. 286 p.

The morphology of tiger beetle larvae of the world fauna is studied in detail. In the frame of this work, the larvae about of 100 species belonging to more than 40 genera were studied in total, larvae of about 45 species from 12 genera were described for the first time and larvae of more than 30 genera and subgenera were redescribed based on numerous characters. As a result, the larvae of all tribes and subtribes and larvae of most of genera of the world fauna of Cicindelidae were encompassed by the study. The taxonomic structure and geographical distribution of Cicindelidae of the world fauna and subtribe Cicindelina of the Palearctic was analyzed. The subtribe Cicindelina was found to be quantitatively more diverse at the species level at Palearctic than at the Afrotropic and Indo-Malaisien regions, but, it appeared much similar in all regions at the generic level. Based on this taxonomic analysis, the key to genera of cicindelid larvae of the world is proposed, as well as the key to larvae of species of the subtribe Cicindelina inhabiting the Palearctic region. The data on bionomy and ecology (i.e. features of development, building burrows, hunting, feeding, biotopical distribution, enemies etc.) of cicindelid larvae are summurized. The morphological (both larval and imaginal), ecological and zoogeographical data confirmed the independent position of Cicindelidae as a separate family within the suborder of Adephaga. The cladistic analysis based on larval and imaginal characters revealed three monophyletical groups within the family: 1. Collyrinae + Cicindelini + Oxycheila + Pseudoxycheila; 2. Cicindelini + Oxycheila + Pseudoxycheila; 3. Cicindelini. Subtribes Prothymina and Cicindelina are proved to be very natural taxa, while Theratina is a more isolated taxon. Tribe Cicindelini is cosidered as a sister group of the subfamily Collyrinae. The complex of megacephaloid beetles (all genera of Megacephalini tribe) is considered as a paraphyletic group. The model of phylogenetic relations of the genera and species groups of the subtribe Cicindelina of Palearctic is proposed. The classification of Cicindelidae is revised based on the analyses. Two new subtribes, Picnochilina and Amblycheilina are proposed and one tribe (Oxycheilini) is rehabilitated. One new genus (Spitamenia) and two new species groups of the genus Cephalota of the subtribe Cicindelina are established. The boundaries of three species groups of the genus Cicindela are confirmed.

Key words: Cicindelidae, larvae, world, Palearctic, morphology, keys, phylogeny, taxonomic revision.

doi 10.15421/5112015

ISBN: 978-620-2-52316-5