Видання співробітників Інституту

Bielanska-Grajner I. (Uniwersytet Slaski w Katowicach), Ejsmont-Karabin J. (Uniwersytet w Bialymstoku), Iakovenko N.; Wrotki (Rotifera, Bdelloidea). – /Polskie Towarzystwo Hydwobiolohiczne; Uniwersytet Lodzki/. – Lodz. Wydawnictwo Uniwerdytetu Lodzkiego, 2013. – 153 p. (6,4 обл.-вид. арк.). – ISBN 978-83-7969-085-5. – (Fauna Slodkowodna Polski. Zeszyt 32C. ISSN 0071-4089)

Tom 32C, autorstwa dr hab. Ireny Bielanskiej-Grajner z Uniwersytetu Slaskiego w Katowicach, prof. dr hab. Jolanty Ejsmont-Karabin z Uniwersytetu w Bialymstoku i dr Natalii Iakovenko z Narodowej Akademii Nauk Ukrainy w Kijowie i Uniwersytetu Ostrawskiego (Czechy), poswiecony krajowym wrotkom (Rotifera) z podgromady Bdelloidea, omawia szczegolowo anatomie, biologie, ekologie i taksonomie tych zwierzat oraz dostarcza wskazowek praktycznych dotyczacych metodyki badan. Zawiera rowniez klucze do oznaczania zyjacych w wodach srodladowych Polski przedstawicieli Bdelloidea (do szczebla rodzaju) oraz atlas umozliwiajacy identyfikacje gatunkow.

Том 32с серії "Прісноводна Фауна Польщі" присвячений маловивченій як на теріторії Польщі, так і у світі в цілому групі мікроскопічних безхребетних - коловерткам підкласу Bdelloidea. Монографія представляє собою атлас із повним списком видів, знайдених на території країни, проілюстрований малюнками та фотографіями. До кожного виду наданий короткий діагноз (найбільш характерні риси, за якими вид можна визначити), дані з екології та поширення. Для визначення таксонів рівня родів та родин за зовнішніми морфологічними ознаками надаються відповідні ключі. Також монографія містить детальний літературний огляд сучасних відомостей з морфології, біології, біогеографії бделоідних коловерток, та нарис історії їх вивчення на території Польщі. В розділі "Методи збору та вивчення" надані важливі рекомендації щодо праці з цією методологічно складною для вивчення групою безхебетних.

Автори монографії - доктор біологічних наук Ірена Біланьска-Грайнер (Сілезьский університет в Катовіцах, Польща), професор Йоланта Ейсмонт-Карабін (Білостоцький університет, Польща), та кандидат біологічних наук Наталія Яковенко (Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена, Київ, Україна).

Том 32с серии "Пресноводная фауна Польши" посвящен малоизученной как на территории Польши, так и в мировых масштабах группе микроскопических беспозвоночных - коловраткам подкласса Bdelloidea. Монография представляет собой атлас с полным списком найденных в Польше видов бделлоидей, иллюстрированный рисунками и фотографиями. Для каждого вида составлен краткий диагноз (наиболее характерные признаки, по которым вид можно определить), дополненный информацией об экологии и распространении данного вида. Для определения таксонов уровня родов и семейств по внешним морфологическим признакам даны соответствующие ключи. Также монография содержит детальный литературный обзор современных данных по морфологии, биологии, биогеографии бделлоидных коловраток, а также очерк истории их изучения на территории Польши. В разделе "Методы сбора и изучения" даны важные рекомендации по сбору и определению бделлоидных коловраток, которые будут полезны исследователю этой методологически сложной для изучения группы беспозвоночных.

Авторы монографии - доктор биологических наук Ирена Биланьска-Грайнер (Силезский университет в Катовицах, Польша), профессор Йоланта Эйсмонт-Карабин (Белостоцкий университет, Польша), и кандидат биологических наук Наталия Яковенко (Институт зоологии им. И. И. Шмальгаузена, Киев, Украина).

В монографии рассматриваются яйцееды-теленомины, представляющие большой научный интерес и имеющие важное значение в регуляции численности насекомых в естественных и антропогенных ландшафтах. Приводятся определительные таблицы и описания триб, родов и видов теленомин, известных в настоящее время для территории Палеарктики; всего в работу включены 3 трибы, 11 родов и 357 видов.

Для энтомологов-фаунистов, систематиков, специалистов по защите растений, а также преподавателей и студентов высших учебных заведений.

У монографії розглянуто групу корисних перетинчастокрилих комах підродини теленомін, які мають велике наукове значення і відіграють важливу роль в регуляції чисельності комах у природних і антропогенних ландшафтах. Наведено визначальні таблиці й описи триб, родів і видів теленомін, відомих на сьогодні для території Палеарктики: всього у роботу включено 3 триби, 11 родів і 357 видів.

Для ентомологів-фауністів, систематиків, спеціалістів із захисту рослин, а також викладачів і студентів вищих навчальних закладів.

В монографии приведен обзор всех известных в настоящее время видов рода Nikanoria Nikolskaja. Проанализированы особенности морфологии, трофических связей и географического распространения видов, на основании чего обосновано мнение о самостоятельности рода. В работу включены иллюстрированные описания 39 видов, из них 2 новых для науки, а также дана таблица для определения видов.

Для энтомологов биологических и сельскохозяйственных научных учреждений, преподавателей и студентов биологических факультетов высших учебных заведений.

У монографії наведено огляд видової різноманітності всіх відомих на сьогодні видів роду Nikanoria Nikolskaja. Проаналізовано особливості морфології, трофічних зв’язків і географічного поширення видів, на основі чого обґрунтовано положення щодо систематичної валідності роду Nikanoria. У роботі представлено ілюстровані описи 39 видів, з них 2 нових для науки, а також подано таблицю для визначення видів.

Для ентомологів біологічних і сільськогосподарських наукових установ, викладачів і студентів біологічних факультетів вищих навчальних закладів.

Представлены эмбриологические, гистологические, гистохимические и авторадиографические данные по динамике формирования, структуре, особенностям минерализации ростковых хрящей и моделирование длинных и коротких костей конечностей животных (Rana temporaria, Gallus domesticus, Rattus norvegicus, Nyctalus noctula) с разными условиями развития (личиночные, яйцевые, плацентарные) и опорно-силовыми нагрузками на скелет. Обсуждаются клеточные механизмы гетерохронного роста и адаптации скелета конечностей наземных позвоночных к различным локомоторным и механическим нагрузкам. Полученный фактический материал и привлечённые научные данные позволили установить взаимосвязь интенсивности биосинтеза хондроцитами эпифизарных хрящей коротких и длинных костей скелета конечностей сульфатированных гликозаминогликанов с темпами их терминальной дифференцировки и скоростью роста. Показано, что регулирование объёма хрящевой и костной ткани в зонах замещения и остеогенеза длинных и коротких костей осуществляется путём изменения темпов и масштабности структурной трансформации хондроцитов и матрикса эпифизарных хрящей. Прочностные свойства и функциональные возможности костей конечностей разных групп позвоночных животных достигаются в онтогенезе за счёт усиления кальцификации матрикса эпифизарных хрящей, содержащих гипертрофированные хондроциты, и увеличения относительного количества компонентов эндохондральной кости в зонах метафизов. В процессе постнатального развития скелета животных, когда выполнение локомоторных функций в значительной мере происходит при разной массе тела и связано с преодолением гравитации, активируются локальные регуляторные системы в зонах роста и моделирования скелета, обеспечивающие интенсивную минерализацию хряща и способствующие усилению конструкции костей.

Представлено ембріологічні, гістологічні, гістохімічні та авторадіографічні дані по динаміці формування, структурі, особливостям мінералізації росткових хрящів та моделювання довгих і коротких кісток кінцівок тварин (Rana temporaria, Gallus domesticus, Rattus norvegicus, Nyctalus noctula) з різними умовами розвитку (личинкові, яйцеві, плацентарні) і опорно-силовими навантаженнями на скелет. Обговорюються клітинні механізми гетерохронного росту адаптації скелета кінцівок наземних хребетних до різних локомоторних і механічних навантажень. Отриманий фактичний матеріал та залучені наукові дані дозволили встановити взаємозв’язок інтенсивності біосинтезу хондроцитами епіфізарних хрящів коротких і довгих кісток скелета кінцівок сульфатованих глікозаміногліканів з темпами їхнього термінального диференціювання і швидкістю росту. Встановлено, що регулювання обсягу хрящової і кісткової тканини у зонах заміщення і остеогенезу довгих і коротких кісток здійснюється шляхом зміни темпів і масштабності структурної трансформації хондроцитів і матриксу епіфізарних хрящів. Міцністні властивості та функціональні можливості кісток кінцівок різних груп хребетних тварин досягаються в онтогенезі за рахунок посилення кальцифікації матриксу епіфізарних хрящів, що містять гіпертрофовані хондроцити, і збільшення відносної кількості компонентів ендохондральної кістки у зонах метафізів. У процесі постнатального розвитку скелета тварин, коли виконання локомоторних функцій значною мірою відбувається при різній масі тіла і пов’язане з подоланням гравітації, активуються локальні регуляторні системи у зонах росту та моделювання скелета, що забезпечують інтенсивну мінералізацію хряща і сприяють посиленню конструкції кісток.

Андреева Р. В. Особенности эволюции низших короткоусых двукрылых инфраотряда Tabanomorpha (Diptera, Brachycera, Orthorrhapha) на примере фауны Палеарктики – Киев, 2013 – С. 5-42 – 200 прим. - ISSN 1608-4179. – (Вестник зоологии. Отд. вып. 29)

Пучков П. В. Личинки жуков-скакунов подтрибы Cicindelina (Coleoptera, Cicindelidae) Палеарктики (морфология, таксономия, таблица для определения видов) – Киев, 2013 – С. 43-87 – 200 прим. - ISSN 1608-4179. – (Вестник зоологии. Отд. вып. 29)