Стартова сторінка Контакти Форум Веб-сервер ІЗАН Укр Eng

 

 

bigmir)net TOP 100

Видання співробітників Інституту

2010 рік

В 2010 році вийшли друком: 5 монографій (загальним обсягом 121,7 ум. др. арк.), 221 наукові статі, з них 76 у зарубіжних виданнях. Співробітники Інституту зоології брали участь у підготовці 4 довідників, 1 наукового збірника, 1 науково-популярного видання, 2 методичних рекомендацій, 3 брошур та 1 підручника в електронному вигляді.

У 2010 році продовжено видання журналу «Вестник зоологии»: 6 номерів на рік. ISSN 0084-5604. Проблематика журналу: фауна, систематика, еволюція і філогенія, етологія, морфологія тварин тощо.
Також продовжено Окремий випуск (Supplement) до "Вестника зоологии", було видано 2 збірники наукових праць ( отд. вып. 22, отд. вып. 23).

 


Монографії:

Биология. Односум В. К.; Фауна Украины. Том. 19. Жесткокрылые. Вып. 9. Жуки-горбатки.—/ Институт зоологии им. И. И. Шмальгаузена/.–К. Наукова думка, 2010. — 264 с.(23,1 ум. друк. арк.). —300 прим. — ISBN 978-966-00-0998-4

В монографии обобщены результаты исследований и литературные данные о фауне жуков-горбаток Украины. В общей части представлены сведения о морфологии жуков и личинок, системе, филогении, географическому распространению, образу жизни и практическому значению морделлид. В специальной части дана характеристика 2 подсемейств, 6 триб, 12 родов, 87 видов. Помещены оригинальные определительные таблицы по имаго и личинкам жуков-горбаток фауны Украины.
Для энтомологов-фаунистов, специалистов сельского хозяйства, преподавателей и студентов вузов.

В монографії узагальнено результати досліджень та літературні дані по фауні жуків-горбаток України. В загальній частині подано дані з морфології жуків та личинок, системи, філогенії, географічного поширення, способа життя та практичного значення морделід. У спеціальній частині подано характеристику 2 підродин, 6 триб, 12 родів, 87 видів. Уміщено оригінальні таблиці для визначення імаго та личинок жуків-горбаток фауни України.
Для ентомологів-фауністів, фахівців сільського господарства, викладачів і студентів вузів.


Біологія. Putshkov P.V. & Moulet P.; Hemipteres Reduviidae d’Europe Occidentale/Federation Francaise des Societes de Sciences Naturtlles. – Paris, 2009. – 668 p. (33,4 ум. друк. арк.). — 500 прим.—(Faune de France et des regions limitrophes. Vol. 92) – ISBN 978-2-9030 52-30-0 (франц.).

A comprehensive morphological characteristic of adults, larvae and eggs of the heteropteran family Reduviidae (the assassin bugs) is given in the general part of the book. The systematic relationships of this family within the suborder Heteroptera as well as the interrelations of the various European and extra-European assassin-bugs subfamilies is considered. Then, the pecularities of the reduviids zoogeography, habitats, trophic connections, life cycles, interactions with the various biotical and abiotical agents as well as the sanitary and agricultural role of the assassin-bugs were analyzed. The history of the study of the family is presented. Keys to all European and many North-African and Fore-Asian reduviid subfamilies, genera and species are exposed in the special part of the book. The keys comprise adults and, in many cases, eggs and larvae too. These keys are repeated in English. The list of synonyms and the principal sources as well as the description of the adult, larva and egg (if they are known) are presented for every European reduviid subfamily, genus and species. The distributional and autecological data as well as the taxonomic considerations concerning these taxa are presented. The type-genera are indicated for the subfamilies and the type-species are indicated for the genera. The depositaries of the type specimens of the valid nominal species as well as their synonyms are mentioned for all of European species. The limits of the infraspecific variation are considered for all species.
Illusrations: 116 plates of figures, 39 maps of distribution and 24 colour photos. The latter have been kindly added to the book by the editor-in-chief J.-C. Streito and other entomologists. Bibliography: 1112 sources on p. 589-640. Index of heteropteran names: p. 641-662.

В загальній частині книжки описано морфологію дорослих, личинок та яєць напівтвердокрилих родини хижачиків, або ж редувіїд. Розглянуто еволюційну спорідненість родини з іншими родинами напівтвердокрилих та зв’язки її європейських і позаєвропейских підродин і триб між собою. Проаналізовано особливості зоогеографії, стаціального розподілу, живлення, життєвих циклів, взаємодій з біо- та абіотичними факторами, санітарного та сільськогосподарського значення європейских та багатьох позаєвропейских редувіїд. Охарактеризовано історію вивчення родини. У спеціальній частині наведено таблиці для визначення підродин, родів і видів всіх європейських і багатьох північно-африканських та близькосхідних редувіїд за дорослими і, в багатьох випадках, також за личинками та яйцями. Ці таблиці дубльовано англійською мовою. Для кожної європейської підродини, кожного європейського роду і виду дано список синонімів, наведено найважливішу бібліографію та описи за дорослою і, в більшості випадків, за преімагінальними фазами, а також дані з поширення та автекології. Для кожної підродини наведено типовий рід, а для кожного роду – типовий вид. Для кожного європейського виду наведено колекції, де зберігаються типові особини як для валідного номінального виду, так і для його синонімів. Велику увагу приділено з’ясуванню меж мінливості видів.
Iлюстрацiї: 116 таблиць з рисунками, 39 карт поширення видiв та 24 таблицi кольорових фото. Останнi доданi до книжки її редактором Ж.-Кл. Стрето та iншими ентомологами. Бiблiографiя: 1112 назв на стор. 589-640. Вказiвник назв напiвтвердокрилих: стор. 641-662.

В общей части книги описана морфология взрослых, личинок и яиц полужесткокрылых семейства хищнецов, или редувиид. Рассмотрены родственные связи семейства с другими полужесткокрылыми, а также европейских и внеевропейских подсемейств и триб редувиид между собой. Проанализированы особенности зоогеографии, стациального распределения, питания, жизненных циклов, взаимодействий с био- и абиотическими факторами, санитарного и хозяйственного значения европейских и многих внеевропейских редувиид. Охарактеризована история изучения семейства. В специальной части даны определительные таблицы всех европейских и многих северо-африканских и переднеазиатских подсемейств, родов и видов редувиид по взрослым и, во многих случаях, по личинкам и яйцам. Эти таблицы дублированы по-английски. По каждому европейскому подсемейству, роду и виду дан список синонимов, указана важнейшая библиография, приведены их описания по взрослой и, в большинстве случаев, по преимагинальным фазам, изложены данные о распространении и автэкологии. Для каждого подсемейства указан типовой род, а для каждого рода – типовой вид. По каждому европейскому виду указаны коллекции, где хранятся типовые экземпляры как для валидного названия, так и для его синонимов. Большое внимание уделено уточнению пределов внутривидовой изменчивости.
Иллюстрации: 116 таблиц с рисунками, 39 карт распространения видов и 24 таблицы цветных фотографий. Последние добавлены к книге её редактором Ж.-К. Стрето и другими энтомологами. Библиография: 1112 наименований на стр. 589-640. Указатель названий полужесткокрылых: стр. 641-662.


Біологія. Зерова М.Д.; Палеарктические виды рода Eurytoma (Hymenoptera, Chalcidoidea, Eurytomidae): морфобиологический анализ, трофические связи, таблица для определения. – /Институт зоологии им. И. И. Шмальгаузена/. —К., 2009. — 203 с. (18,5 усл. печ. л.). — 200 экз. —ISSN 1608-4179

В работе обобщены данные о видовом разнообразии, морфобиологическим особенностям, трофическим связям и распространению 224 палеарктических видов рода Eurytoma. Дана характеристика 14-ти видовых групп, показаны их морфологические отличия и распределение видов по хозяевам. Обсуждаются особенности паразито-хозяиных отношений у эвритом-энтомофагов и трофические связи растительноядных видов эвритом. Указано также распространение видов в Палеарктике. Впервые в единую определительную таблицу включены 224 вида рода Eurytoma; для каждого вида даны рисунки деталей морфологии и основная литература по систематике.
У роботі узагальнено відомості щодо видової різноманітності, морфобіологічних особливостей, трофічних зв’язків та поширення 224 палеарктичних видів роду Eurytoma, характеристику 14 видових груп, їхні морфологічні особливості та розподіл видів за хазяями. Обговорюються особливості паразито-хазяїнних зв’язків у паразитичних видів евритом та трофічні зв’язки евритом-фітофагів. Наведено також дані щодо поширення видів евритом у Палеарктиці. Таблиця для визначення включає 224 види роду Eurytoma, для кожного виду подані рисунки деталей морфології та найголовніша література з систематики.


Біологія. Radchenko A. G., Elmes G. W.; Myrmica ants (Hymenoptera: Formicidae) of the Old World / Museum and Institute of Zoology Polish Academy of Science. — Warszawa. Warszawska Drukarnia Naukowa, 2010. — 789 p. (32, 9 умов. друк. арк.). — ISBN 978-83-930773-1-1, ISSN 2081-4615. — (Fauna MUNDI. Vol. 3)
The mentioned monograph is the first in the history of entomology comprehensive taxonomic revision of the important Holarctic ant genus Myrmica that is abundant in many biotopes throughout the Palaearctic and parts of the Oriental Regions. Myrmica ants have important functions in the dynamics of the plant and animal communities of many temperate habitats, e.g. myrmechory, commensalism and social parasitism. They are especially renowned for their role in the life cycle of the endangered species of Large Blue Butterflies (genus Phengaris, now senior synonym of Maculinea). Therefore besides being a rigorous taxonomic study, this book is also aimed to support the many groups of scientists and nature conservationists who need to identify Myrmica ants and have a modern knowledge of the biology of the latter.
This about 800 pages monograph is more than a traditional taxonomic review, it gives the history of the taxonomic treatment of Myrmica, summarizes the current knowledge of the social biology and ecology of the genus, analyses the zoogeography of the various species and outlines the author’s views on the evolution and speciation within the genus.
The authors currently recognize 142 extant and 5 extinct Myrmica species from the Old World (60 of which are described by them) and they provide Identification Keys to the species for each of seven geographic regions. This should make the Keys more user-friendly for non-specialists.
The locations of the type specimens are noted in the taxonomic catalogue, which is arranged alphabetically by species, as are the original line-drawings of every species (totally about 1700 figures). These illustrate features such as the shape and sculpture of the head and body, used in the identification keys. This arrangement makes it easy to find the data for any particular species. The maps of distribution of all species are also provided. There is a full list of all names ascribed to genus Myrmica and a table of synonyms from among the valid names is provided. The etymology of many of the names is interesting and provides insights to thoughts of the original authors as does the short biographies are made for all authors of more than one valid species of Myrmica.
The authors believe that there are many species of Myrmica yet to be discovered, particularly in the Indo-Oriental regions and in the southern mountains of Eurasia. This book provides the essential starting point for future studies.
Radchenko is one of Europe’s leading ant taxonomists and an expert on the ant fauna of the Palaearctic, while Elmes is an ecologist and eco-physiologist who has made a particular study of Myrmica ants over a 45 year career.


Указанная монография является первой в истории энтомологии полной ревизией важного голарктического рода муравьев Myrmica, представители которого многочисленны во многих биотопах по всей Палеарктике и части Ориентальной зоогеографической Области. Муравьи-мирмики играют важную роль в растительных сообществах в большинстве биотопов умеренной зоны, например, в плане расселения семян многих растений, комменсализма и социального паразитизма. Особенно известны они в связи с определяющим значением в жизненном цикле редких и находящихся под угрозой видов бабочек-голубя¬нок из рода Phengaris (в настоящее время – старший синоним широко используемого ранее названия Maculinea). Таким образом, данная монография является не только скрупулезной таксономической работой, она также содержит информацию, которая поможет различным группам исследователей в области охраны природы, нуждающимся в достоверном определении видов мирмика и знании биологии мирмик.
В целом, эта книга объемом около 800 страниц, больше, чем традиционная таксономическая ревизия, она включает данные об историческом изучении рода Myrmica, суммирует все современные знания о социальной биологии мирмик, содержит данные по зоогеографии как отдельных видов, так и фауны Старого Света в целом, а также освещает пред¬ставления авторов о происхождении и эволюции рода и входящих в него групп видов.
После проведения ревизии на основе изучения типового материала (более 200 таксонов), а также собранного лично и прочего коллекционного материала (в общей сложности более 65 тысяч экземпляров из почти 50 Музеев мира), в данной монографии авторы насчитывают в Старом Свете 142 рецентных и 5 ископаемых видов (60 из которых описаны ими впервые для науки). Также впервые составлены определительные таблицы для всех видов, разбитые на семь регионов; это делает определение мирмик более легким, особенно для специалистов из прочих областей биологии и экологии.
В таксономическом видовом каталоге приведена полная синонимия для всех таксонов, включены данные о типовых местообитаниях, изученных типовых экземплярах и местах их хранения, даны карты ареалов всех видов, а также данные по их биологии и экологии. Кроме того, книга богато иллюстрирована оригинальными рисунками известных каст всех видов (общей сложностью около 1700 рисунков), основанных преимущественно на типовых экземплярах. Также приведены полные списки названий таксонов, ранее включаемых в род Myrmica, синонимов, невалидных названий, названий таксонов с неясной таксономической позицией и пр.
Авторы полагают, что существует еще много неописанных видов мирмик, особенно в Ориентальной Области, и эта книга даст толчок к более интенсивному изучению мирмик в различных слабо исследованных районах.
А. Г. Радченко является одним из ведущих систематиков среди мирмекологов Европы, признанным экспертом по фауне муравьев Палеарктики, особенно ее азиатской части, а Г. В. Элмс – признанный лидер в изучении экологии и социобиологии мирмик, занимающийся данными проблемами на протяжении 45 лет своей научной деятельности.

Вказана монографія є першою в історії ентомології повною ревізією важливого голарктичного роду мурашок Myrmica, представники якого є численними в багатьох біотопах по всій Палеарктиці і у частині Орієнтальної зоогеографічної Області. Мурашки-мірміки відіграють важливу роль в рослинних угрупуваннях в більшості біотопів помірної зони, наприклад, в плані розповсюдження насіння багатьох рослин, коменсалізму та соціального паразитизму. Особливо відомі вони в зв’язку з визначальним значенням у життєвому циклі рідкісних та зникаючих видів метеликів-синявців з роду Phengaris (зараз це старший синонім назви Maculinea, яка широко застосовувалась раніше). Таким чином, дана монографія є не лише детальним таксономічним опрацюванням, вона також містить ін¬формацію, що допоможе різним групам дослідників в галузі охорони природи, які потребують достовірного визначення видів мірмік та знання біології мірмік.
В цілому, ця книга обсягом близько 800 сторінок, є більш, ніж традиційна таксономічна ревізія, вона включає дані про історію вивчення роду Myrmica, підсумовує усі сучасні знання про соціальну біологію мірмік, містить дані по зоогеографії як окремих видів, так і фауни Старого Світу в цілому, а також висвітлює уявлення авторів про походження та еволюцію роду і груп видів, що входять до нього.
Після проведення ревізії на підставі вивчення типового матеріалу (більше 200 таксонів), а також зібраного власноруч та того, що зберігається в музейних колекціях (загалом більше 65 тисяч екземплярів з майже 50 Музеїв з усього світу), в даній монографії автори налічують в Старому Світі 142 рецентних та 5 викопних видів (60 з яких були описані ними вперше для науки). Також вперше складено таблиці для визначення усіх видів, що були розділені на сім регіонів; це робить визначення мірмік більш зручним, особливо для спеціалістів з інших галузей біології та екології.
В таксономічному видовому каталозі наведено повну синонімію для всіх таксонів, включено дані про типові місця існування, про вивчені типові екземпляри і місця їхнього зберігання, наведено мапи ареалів усіх видів, а також дані про їхню біологію та екологію. Крім того, книга багато ілюстрована оригінальними рисунками відомих каст усіх видів (загалом близько 1700 рисунків), що були зроблені переважно на підставі типових екземплярів. Також наведено повні списки назв таксонів, які раніше були включені до роду Myrmica, синонімів, невалідних назв, назв таксонів з нез’ясованим таксономічним положенням тощо.
Автори вважають, що існує ще багато неописаних видів мірмік, особливо в Орієнтальній Області, і ця книга дасть поштовх до більш інтенсивного вивчення мірмік в різних слабо досліджених районах.
О. Г. Радченко є одним з провідних систематиків серед мірмекологів Європи, визнаним експертом по фауні мурашок Палеарктики, особливо її азійської частини, а Г. В. Елмс – визнаний лідер у вивченні екології та соціобіології мірмік, який займається даними проблемами протягом 45 років своєї наукової діяльності.


  Біологія. Bochkov A. V., Zabludovskaya S., Oconnor B. M. Phyogeny and systematics of the endoparasitic astigmatid mites (Acari: Sarcoptiformes) of mammals: families Gastronyssidae, Lemurnyssidae, and Pneumocoptidae —Aucland, New Zeland; Magnolia Press, 2008. — 152 p. (13, 8 умов. друк. арк.). — ISBN 978-1-86977-301-4, ISBN 978-86977-302-1. — (Zootaxa 1951)
The phylogenetic relationships of the endoparasitic sarcoptoids (Acari: Sarcoptoidea) belonging to 3 families, Gastronyssidae (42 species of 9 genera), Lemurnyssidae (4 species of 2 genera), and the monobasic Pneumocoptidae (3 species) is reconstructed on the basis of maximum parsimony analysis of 120 morphological characters. These 3 families form the monophlyletic group with the first dichotomy between Pneumocoptidae-Lemurnyssidae and Gastronyssidae. For the first time are represented cluster by the subfamily Yunkeracarinae (Gastronyssidae) and cluster includes the subfamilies Gastronyssinae and Rodhainyssinae. The host-parasite associations of these endoparasitic mites are discussed and a new hypothesis suggesting their secondary switching from the common ancestor of bats to Myomorph Rodents is proposed. Detailed taxonomic revisions of all 3 families based on examination of type materials are provided. Fifteen new species of 6 genera are described.

На основании тщательного анализа 120 морфологических признаков предложена реконструкция филогенетически родственных эндопаразитических саркоптоидных клещей, включающих 3 семейства: Gastronyssidae (42 вида из 9 родов), Lemurnyssidae (4 вида из 2 родов) и монобазовое семейство Pneumocoptidae, в состав котого входят 3 вида. Эти три семейства представляют собой монофилетическую группу, дихотомически разветвленную между Pneumocoptidae-Lemurnyssidae и Gastronyssidae. Впервые предложен кластерный анализ подсемейств Yunkeracarinae, Gastronyssinae и Rodhainyssinae (Gastronyssidae). Обсуждение паразито-хозяинных отношений этих эндопаразитических клещей позволило выдвинуть новую гипотезу об их повторном переходе от общего предка у летучих мышей к мышеобразным у грызунов. На основе детальной проверки большинства типового материала проведена таксономическая ревизия всех 3-х семейств, в результате чего описаны 15 новых для науки видов из 6 родов.

На основі ретельного аналізу 120 морфологічних ознак запропоновано реконструкцію філогенетично споріднених ендопаразитичних саркоптоідних кліщів, до яких входять 3 родини: Gastronyssidae (42 види з 9 родів), Lemurnyssidae (4 види з 2 родів) і монобазова родина Pneumocoptidae, до складу якої входять 3 види. Ці три родини становлять монофілетичну групу, дихотомічно розгалужену між Pneumocoptidae-Lemurnyssidae та Gastronyssidae. Вперше запропонований кластерний аналіз підродин Yunkeracarinae, Gastronyssinae і Rodhainyssinae (Gastronyssidae). Обговорення паразито-хазяїнних відносин цих ендопаразитичних кліщів дозволило висунути нову гіпотезу про їх повторний перехід від загального предка у літючих мишей до мишеподібних у гризунів. На основі детальної перевірки більшості типового матеріалу проведена таксономічна ревізія всіх 3-х родин, в результаті чого описані 15 нових для науки видів з 6 родів.


Підручники, довідники, науково-популярні видання:

Атлас европейских насекомых-энтомофагов/М. Д. Зерова, А. Г. Котенко, В. И. Толканиц и др. — Киев, 2010. — 55 с. (13,2 умов. друк. арк.) — Наклад 1000 прим. — ISBN 978-966-8610-45-5

Степи Київської області: сучасний стан та проблеми збереження/ І. Парнікоза, О. Василюк, Д. Іноземцева, В. Костюшин та ін. —К.: НЕЦУ, 2009. — 160 с. — (Збережемо українські степи) — ( 6,6 умов. друк. арк.)

  Межжерін С. В., Межжеріна О. Я., Коршевнюк Т. В. Біологія (профільний рівень):Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. — К.: Планета книжок, 2010.

Довгаль И. В. Эти непростые простейшие. — Харьков: Изд. группа "Основа", 2009. — 92 с. (4 усл. печ. л.) — ISBN 978-617-00-0403-1

Фауна України: охоронні категорії: (довідник)/О. Годлевська та ін. — Видання друге, перероблене та доповнене. — К., 2010 . — 80 с. (3,3 умов. друк. арк.). — Наклад 300 прим. — ISBN 978-966-7830-13-5

Деснянський екологічний коридор/ О. Василюк, В. Костюшин, Є. Прекрасна та ін. — К.: НЕЦУ, 2010. — 164 с. ( 6,8 умов. друк. арк.)

 

Збірник наукових праць, в підготовці якого брали участь співробітники Інституту зоології:

Итоги регионального орнитологического мониторинга (юг Восточной Европы)/Ред. И. И. Черничко. — Мелитополь, 2010. — 56 с. (2,3 умов. друк. арк.). — (Бюллетень РОМ. Вып. 5). — Наклад 300 прим.

  Отд. вып. 22. "Михайлівська цілина": 80 років/Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена. — К., 2009. — 84 с. (7,8 умов. друк. арк.). — Наклад 200 прим. — (Вестник зоологии.).

Червона книга України. Тваринний світ

Отд. вып. 23 /Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена. — К., 2009. — 216 с. (17,8 умов. друк. арк.). — Наклад 200 прим. — (Вестник зоологии.).

 

Методичні рекомендації:

Межжерін С. В., Межжеріна Я. О. Біологія, 8 клас: версія 2.0 Методичний посібник (з компакт-диском). — Київ: ДП "Інститут педагогічних інформаційних технологій", ТОВ "Вівере Бене 2", 2010. — 34 с.

Василюк О. В., Андрос О. Є. Ваш перший контакт з журналістами та чиновниками (методичний посібник для Дружин з Охорони Природи та інших молодіжних природоохоронних організацій) Випуск 1 — К.: Національний екологічний центр України, 2010. — 80 с.

 
     

Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України, 2004-2009

З питань дизайну та інформації на сайті звертайтеся до адміністратора: rhabdiasizan.kiev.ua