РЕЗОЛЮЦІЯ

XV конференції Українського наукового товариства паразитологів

Безпосередньо в роботі конференції взяли участь 114 учасників з 20 областей та АР Крим України (Вінницька — 2, Волинська – 2, Дніпропетровська – 1, Донецька – 5, Закарпатська – 1, Запорізька – 3, Кіровоградська — 1, Київська – 32, Крим – 9, Львівська – 2, Миколаївська – 2, Одеська – 1, Полтавська – 1, Рівненська –2, Сумська – 3, Тернопільська — 1, Харківська – 2, Херсонська — 2, Черкаська – 2, Чернівецька – 14, Чернігівська – 1, Хмельницька — 3) та із-за кордону (Білорусь – 3, Росія – 8, Іран — 2, Литва – 2, Польща – 3, Румунія — 2, США – 1, Туреччина — 2). Серед учасників: 62 – паразитологи біологічного профілю, 26 – медичного та 26 – ветеринарного.

На пленарному засіданні було заслухано 9 доповідей. Далі робота проводилась у секціях: 1) загальної паразитології, 2) ветеринарної паразитології, 3) медичної і 4) «паразити гідробіонтів».

На секційних засіданнях було заслухано 70 доповідей. Ряд доповідей (28) було представлено в вигляді постерів.

Конференція констатує, що дослідження в галузі загальної паразитології розвивались у напрямах вивчення фауни, екології гельмінтів, шляхів циркуляції, особливостей життєвих циклів. Досліджувались різні групи паразитичних організмів: найпростіші, гельмінти, кліщі та комахи. Вивчаються також паразити безхребетних, зокрема шкідників, та фітогельмінти. В останні роки активно розвивалось вивчення ультраструктури паразитів та молекулярно-генетичні методи їх класифікації. Плідно працюють наукові колективи Інституту біології південних морів, Інституту зоології НАН України, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Харківського аграрного університету, Житомирського аграрно-екологічного університету, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького, санітарно-епідеміологічна служба України. Фітогельмінтологічні дослідження розвиваються в Інституті захисту рослин УААН.

Медична і ветеринарна практика свідчить про велике значення для України обізнаності з паразитологічними проблемами, що є спільними також з сусідніми країнами і вимагають науково-практичного рішення, зокрема нагальних проблем розробки сучасних питань комплексної профілактики та лікування паразитарних хвороб.

Незважаючи на досягнуті успіхи в боротьбі з паразитозами людини, епідемічна ситуація з паразитарних хвороб в Україні є нестійкою, а серед виявлених хворих до 80% складають діти. Інтенсивний показник захворюваності дітей на паразитози поступається лише захворюваності на ГРВІ.

В останні роки темпи зниження захворюваності на паразитарні хвороби уповільнились, а гельмінтози – не мають тенденції до зниження. Більш того, захворюваність на аскаридоз дітей до одного року має тенденцію до зростання. Зростають показники захворюваності тяжких тканинних гельмінтозів, зокрема серед дітей. Збільшується кількість випадків трансмісивних паразитарних хвороб, як завізного (малярія), так і місцевого характеру (дирофіляріоз), смертність від тропічної малярії, випадки mixt-малярії, її рецидиви, поодинокі вторинні від завізних випадки малярії-vivax, що є епіднебезпечно.

Ускладнює епідемічну ситуацію з паразитарних хвороб в країні відсутність вітчизняних протималярійних, імунодіагностичних препаратів та дезінфектантів, незадовільне забезпечення країни протипаразитарними імпортними препаратами, а також сприятливі кліматичні, географічні, екологічні умови для циркуляції збудників паразитозів на території України і, фактично, ліквідація кваліфікованих кадрів паразитологічного профілю після реформування Держсанепідслужби.

В останні роки спостерігається тенденція до розповсюдження паразитарних природно-вогнищевих хвороб тварин, а також зоонозних хвороб спільних для тварин і людей, зокрема токсокарозу, дирофіляріозу та ехінококкозу, що пов’язано зі збільшенням чисельності безпритульних та здичавілих собак. І ця проблема потребує нагального вирішення, зокрема шляхом створення сучасних притулків і стерилізаці, а також дегельмінтизація тварин.

Конференція визнала роботу президії УНТП та його відділень за звітний період задовільною і вибрала шляхом відкритого голосування новий склад президії товариства: Акімов І. А., член-кореспондент НАН України – президент; Корнюшин В. В., проф., д. б. н. – віце-президент; Харченко В. О., др. габілітовний – віце-президент; Кузьміна Т. А., к. б. н. – вчений секретар; Король Е. М., к. б. н. – скарбник; члени президії – Монченко В. І., академік НАН України; Галат В. Ф., проф., д. вет. н.; Довгаль І. В., проф., д. б. н.; Кілочицький П. Я., проф., д. б. н.; Павліковська Т. М.; Приходько Ю. А., проф., д. вет. н.; Сигарьова Д. Д., проф., д. б. н.; Гаєвська А. В., проф., д. б. н.; Юрахно М. В. , проф., д. б. н.; Стибель В. В., проф., д. вет. н.

XV Конференція постановляє:

— Вважати доцільним посилити творчу співпрацю науковців-паразитологів з практичними працівниками охорони здоров’я та лабораторій санітарно епідеміологічної служби і ветеринарної медицини.

— Розвивати і поглиблювати співробітництво з колегами з інших, зокрема суміжних країн, у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та вирішення практичних задач, таких як транскордонне поширення небезпечних інвазій тощо.

— Активізувати дослідження гельмінтозів, ентомозів, та протозойних хвороб свійських тварин. Особливу увагу звернути на вивчення таких надзвичайно небезпечних, зокрема трансмісивних, інвазійних хвороб, як філяріози (сетаріоз великої рогатої худоби, дирофіляріоз м’ясоїдних тварин і людини), а також таких зоонозів як бабезіоз, бореліози, трихінельоз, ехінококоз. Значної уваги потребує токсоплазмоз. Важливим питанням є вивчення ефективності протипаразитарних препаратів, розробка і впровадження у виробництво нових лікарських засобів, що не спричинюють «звикання» паразитів.

— З метою забезпечення своєчасного і точного визначення паразитозів вдосконалити діагностику збудників хвороб (опісторхоз, дифілоботріоз, анізакідоз, клиностомоз, спарганоз), що передаються через харчових гідробіонтів.

— Розширити дослідження ролі паразитів–вселенців у формування біорізноманіття водних та наземних екосистем.

— Більше уваги приділяти проблемам контролю асоціативних поліетіологічних хвороб бактеріального, вірусного і паразитарного походження.

— Взяти до уваги необхідність розвитку ветеринарних аспектів дослідження паразитів риб на рибозаводах та бджіл.

— Доручити Президії УНТП довести до відома екологічних служб інформацію щодо необхідності налагодження дієвого моніторингу паразитологічної ситуації в навколишньому середовищі та сприяння, в зв'язку з цим, збору матеріалу для паразитологічних досліджень.

— Розробити за участю провідних вчених країни та фахівців зацікавлених міністерств Національну програму боротьби з зоонозними хворобами людини і передати її на затвердження Уряду України. Проект концепції такої програми було подано на розгляд зацікавлених міністерств вже кілька років тому.

— Клопотати про створення Національного центру з лікування особливо небезпечних паразитарних хвороб та поновлення за рахунок держави масової дегельмінтизації дітей та оздоровлення вогнищ і мікровогнищ найбільш поширених паразитозів, забезпечення безкоштовної профілактики малярії–vivax.

— Організувати та здійснити профільним НД установам, вищим та середнім медичним навчальним закладам підготовку кадрів паразитологів з сучасних проблем паразитології, в тому числі біотероризму, акцентувати увагу на техніці безпеки при проведенні паразитологічних та епідеміологічних досліджень.

— Просити МОЗ України та Державну санітарно-епідеміологічну службу повернути кваліфіковані кадри паразитологів в установи охорони здоров’я та Державної санітарно-епідеміологічної служби, а також в медичні науково-дослідні та вищі навчальні заклади, забезпечити сучасним обладнанням, реактивами, діагностикумами для „швидкої" ідентифікації збудників паразитарних хвороб в біоматеріалах та об’єктах довкілля, ввести в медуніверситети та медучилища предмет «медична паразитологія».

— Беручи до уваги появу вісцерального лейшманіозу місцевого характеру в Україні у людей, вважати за необхідне вивчення епізоотичної ситуації та механізмів можливої передачі цієї інфекції на території АР Крим, м. Севастополь та Одеській області.

— В зв’язку з ускладненням епізоотичної та епідемічної ситуації з токсоплазмозу в Україні, вважати за необхідне розробку комплексних заходів з діагностики, патогенезу, лікування та профілактики токсоплазмозу вченими і практиками ветеринарної медицини разом з працівниками охорони здоров’я.

— Розглянути пропозиції щодо проведення чергової XVI конференції УНТП у 2017 році у м. Львів.

Вчений секретар УНТП

Т. А. Кузьміна